Багатополярний порядок дезінформації Кремля
Вересень — напружений місяць в Організації Об’єднаних Націй. Делегації з усього світу прямують до Нью-Йорка, щоб узяти участь у Генеральній Асамблеї — Олімпі багатосторонньої дипломатії. Для більшості з них це слугує знаковою подією, щоб докласти щонайбільше зусиль для захисту правил міжнародного порядку як фундаменту миру, стабільності й безпеки. Проте кремлівські рознощики дезінформації планують використати Генеральну Асамблею ООН (ГА ООН) з іншою метою.
Явно розчарований попередніми голосуваннями ГА ООН щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну й закликами до негайного припинення війни з боку Росії, Кремль прагне відмити деякі зі своїх найбільш згубних дезінформаційних наративів на найвищому рівні ООН. Конкретні аспекти прокремлівської дезінформації, які використовуватимуться цьогоріч, поки що невідомі, проте загальна схема маніпуляцій та обману, найімовірніше, залишиться на попередньому рівні.
Стисло розглянемо, які наративи ми можемо почути цього тижня від пропагандистських рупорів Кремля з дипломатичними паспортами.
Мир за версією Кремля: відхопити шмат України
Оскільки головна місія ООН полягає в підтриманні міжнародного миру й безпеки, Кремль, найімовірніше, намагатиметься зловживати платформою ООН, щоб повторити відомі всім російські дезінформаційні казочки про мир. Насамперед очікується, що Кремль маскуватиме свої ультиматуми Україні під справжні «мирні пропозиції», як він зробив це в червні минулого року, намагаючись зірвати Глобальний саміт миру.
Ніщо в поведінці Росії — проведення невибіркових ударів по мирних жителях по всій Україні, консолідація контролю над окупованими територіями, нарощування виробництва зброї — не свідчить про щиру відкритість до переговорів про справедливий і сталий мир.
Однак це не є перешкодою для того, щоб на кожному кроці перекладати провину за жертви на Україну, наприклад представляючи оборонний наступ України в Курській області (Росія) як смертний вирок для миру. Вони не гребують висуванням неприйнятних умов, що підривають міжнародне право й, зокрема, Статут ООН. Або ж пропагують імперіалістичну ідею «сфер впливу» часів холодної війни як начебто законне виправдання захоплення територій Росією. Найдивнішим є твердження про те, що Росія діяла в порядку самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН.
Ухилитися від відповідальності та звинуватити Захід
Кремлівські циніки, найімовірніше, також проллють крокодилячі сльози з приводу «трагічної ситуації в Україні» — саме так орвеллівською новомовою Кремль називає військову агресію Росії проти України.
Демонстрація вдаваної турботи про цивільне населення та звинувачення Заходу в російській агресії є звичною справою для Кремля. Звісно, вони використовуватимуть платформи ООН для поширення дезінформаційного наративу про «агресивні» ЄС і НАТО й відвернення уваги від одноосібної відповідальності Росії за початок війни, найбільшої в Європі із часів Другої світової.
НАТО — оборонний альянс, головними цілями якого є підтримання миру та забезпечення незалежності, безпеки й територіальної цілісності його членів. Проте концепція «колективної оборони», яка зрівнює шанси сторін, мабуть, справді стоїть кісткою в горлі Кремля, а тому використовується черговий наратив, який хибно звинувачує Україну й «колективний Захід» у «загрозі самому існуванню Росії». Немає жодних доказів таким твердженням.
Є чимало підтверджених і перевірених доказів того, що Росія систематично готувалася до повномасштабного вторгнення в Україну, зосереджуючи війська, запаси й військову техніку поблизу кордонів з Україною. Усе, що зробила Україна чи НАТО, було спрямовано на захист від неспровокованої агресії Росії.
Право сильного
Брехня про війну й мир — не єдиний спосіб інформаційного маніпулювання Кремля. У той час як ООН уособлює сучасний міжнародний порядок, заснований на правилах, Москва готова дедалі гучніше співати свою пісню про те, що Росія начебто бореться за новий світовий порядок і однакову безпеку для всіх.
Це дивно, адже, якби Кремль справді переймався світовим порядком і безпекою, Росія мала би припинити агресію проти України, а також негайно й беззастережно вивести всі свої сили та військову техніку, як того вимагають різні резолюції ГА ООН. Нарікання Кремля з приводу «західної гегемонії» і висміювання Бреттон-Вудських інституцій як несправедливих — це лише російський спосіб просування свого імперіалістичного світогляду «хто сильніший — того й правда».
«Односторонні примусові заходи»
Використання міжнародної уваги для оскарження «несправедливого» ставлення до Росії — один з улюблених прийомів Кремля щодо поширення дезінформації. Конкретний спосіб — критика західних санкцій, або «односторонніх примусових заходів», як їх любить називати Москва, як незаконних і невиправданих. Альтернативний спосіб — ігнорування їх з удаваною зухвалістю й заява про те, що санкції не діють на Росію, а лише шкодять іншим країнам.
Розставимо всі крапки над «і»: санкції, запроваджені ЄС, США й кількома іншими державами у відповідь на збройну агресію Росії проти України, цілком відповідають міжнародному праву, включно з міжнародним правом у галузі прав людини, міжнародним гуманітарним правом і міжнародним біженським правом. Вони не є ні «односторонніми», ні «примусовими», а спрямовані на те, щоб підірвати здатність Росії вести війну проти України.
Росія — великий деколонізатор
Кремль полюбляє привласнювати собі чиїсь здобутки, особливо коли вони геть не заслужені. Безумовно, можна очікувати, що Москва зробить дезінформаційні вкиди, щоб навмисно презентувати дії ЄС щодо своїх партнерів як «колоніалізм», водночас беручи участь у колоніальних війнах проти своїх сусідів і всюди голосно заявляючи, що Росія є великим захисником «Глобального Півдня».
Насправді Кремль практично не зацікавлений у допомозі країнам, що розвиваються. Однак, створюючи публічний образ «деколонізатора», він прагне відвернути увагу від агресії Росії проти України й увести в оману ті країни, які прагнуть миру з добрих намірів. Москва підриває заснований на правилах міжнародний порядок, що загрожує не лише безпеці України та Європи, але й нестабільним ситуаціям у всьому світі.
Безпідставні балачки про продовольчу безпеку
Продовжуючи улюблену гру Москви у звинувачення, Кремль полюбляє ухилятися від будь-якої відповідальності за посилення глобальної продовольчої небезпеки, натомість звинувачуючи Захід у «спробах заморити світ голодом». Насправді, одним із ключових факторів стрімкого зростання цін на продовольство у 2022 й 2023 роках є навмисне націлювання атак на експорт української сільськогосподарської продукції, а не західні санкції.
Кремль розповсюдив величезну кількість брехні серед світової аудиторії, щоб відвернути увагу від того факту, що навмисна спроба Росії завдати шкоди великому світовому постачальнику — Україні — завдає шкоди бідним верствам населення, які потребують стабільного й доступного постачання продовольства. Ознайомтеся з подробицями експорту продовольства й тим, як ЄС допоміг українській продовольчій продукції вийти на світовий ринок річковим та автомобільним транспортом за допомогою прискорених митних процедур, а також тимчасового зберігання на території ЄС, особливо через «шляхи солідарності ЄС — Україна».
ЄС відіграв важливу роль у пом’якшенні збитків, завданих Росією, зокрема надавши суттєву підтримку Всесвітній продовольчій програмі (ВПП). Сукупний європейський внесок до організації становить 25 % бюджету ВПП, а впродовж 2020–2024 рр. ЄС надав загальну підтримку глобальній продовольчій безпеці майже на 18 мільярдів євро.
Сприятливий клімат для конспірологічних теорій
Кремль полюбляє пов’язувати кліматичні проблеми зі своїм дезінформаційним наративом про начебто неоколоніальний Захід, щоб зменшити підтримку «зеленого» переходу й гарантувати, що країни, які розвиваються, залишаться залежними від російського викопного палива. Однак Європейський зелений курс обіцяє глобальні переваги, і лише 8,3 % фінансування ЄС боротьби зі зміною клімату спрямовано на Європу.
Здебільшого прокремлівська дезінформація про кліматичні проблеми прикривається низкою конспірологічних теорій. Серед них твердження, що зміна клімату — це плід уяви західних капіталістів для обмеження індивідуальних свобод людей. Глобальна зміна клімату — це встановлений факт, а не змова для продажу відновлюваних джерел енергії. Запобігання небезпечним наслідкам зміни клімату — ключовий пріоритет для ЄС.
Експорт енергоносіїв як політична зброя
Імовірно, енергетика є найпотужнішим важелем впливу Росії. Тому не дивно, що Москва перетворила експорт енергоносіїв на політичний інструмент і просуває наратив про Росію як про незамінного постачальника дешевої та якісної нафти й газу. Оскільки світові лідери збираються на ГА ООН, Генеральна Асамблея перетворюється на особливо привабливий майданчик для Кремля, де він може поширювати свої дезінформаційні наративи про енергетику.
Можемо сподіватися на появу безлічі фейкових тверджень про те, що європейські санкції щодо російського палива, особливо цінові обмеження, завдають шкоди світовій економіці через підвищення цін на енергоносії. Однак обмеження ціни на сиру нафту покликане скоротити прибуток Росії від спекуляцій цінами на нафту. Фактично обмеження сприяло зниженню світових цін на нафту, а не їх підвищенню.
Експорт енергоносіїв є для Кремля рятівним колом, що дає змогу підтримувати військову агресію Росії проти України, а тому ми також можемо передбачати повторення прокремлівських дезінформаційних наративів про неминучий європейський економічний колапс. У цьому випадку кінцевою метою буде скасування санкцій, накладених на російський енергетичний сектор.
Нагнітання тривоги щодо зброї масового знищення
У контексті ООН теми роззброєння, нерозповсюдження зброї, а також хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної (ХБРЯ) зброї завжди є дуже популярними. Тож цілком імовірно, що Кремль намагатиметься й надалі поширювати свої необґрунтовані дезінформаційні наративи щодо ХБРЯ.
Звинувачення України в безвідповідальності та спекуляції навколо глобальної ядерної безпеки неодмінно стане одним з улюблених наративів Кремля. Це класична зміна ролей. Будьмо відвертими: саме Росія (а не Україна) захопила ядерний об’єкт іншої країни й використовує Запорізьку атомну електростанцію для ведення воєнних дій проти України. Сьогодні Росія є єдиною державою — членом МАГАТЕ, яка порушила багатосторонні угоди про ненапад на цивільні ядерні об’єкти й безрозсудно поставила під загрозу ядерну безпеку в усьому регіоні.
Кремль полюбляє нагнітати тривогу й нестримно навіювати страх, тому будьте напоготові щодо повторної появи старих дезінформаційних наративів про «брудні бомби» та звинувачень Заходу в «ядерній ескалації». Імовірно, ми вкотре почуємо огидні небилиці про те, що Україна начебто використовує хімічну зброю або приховує підпільні «біолабораторії».
Можна впевнено сказати, що кремлівські розповсюджувачі дезінформації влаштують обурливе шоу брехні й безсоромності, використовуючи ГА ООН для поширення оманливих і маніпулятивних повідомлень Москви. Хороша новина полягає в тому, що ми все це вже бачили. Тож якщо у вас є сумніви щодо того, що Росія заявляє в залі Генеральної Асамблеї, ознайомтеся з нашою базою даних дезінформації та не дозволяйте ввести себе в оману!
