ПЕРЕБІЖЧИКИ, НЕПОКОРА ТА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ
Журналістка найбільшого російського телеканалу виступила з антивоєнним протестом під час прямого ефіру. Декілька журналістів публічно заявили, що не хочуть мати нічого спільного з кремлівською машиною дезінформації і залишили роботу. Але чи матиме якийсь ефект на мовлення кремлівських ЗМІ нинішній вихід журналістів?
Публічна демонстрація непокори минулого тижня під час 9-годинних новин Першого каналу Росії (Первый канал) є лише одним із прикладів, коли журналісти кремлівських ЗМІ врешті-решт вирішили припинити брехати. Марина Овсяннікова вийшла в прямому ефірі з публічним протестом проти війни. Її затримали, оштрафували і, звісно, звільнили.
Кореспондент Першого каналу Росії в Парижі, а раніше в Нью-Йорку Жанна Агалакова заявила, що йде з посади. На запитання незалежного агентства «Медуза» вона відповіла: «Я думаю, що причина очевидна».
Кілька інших високопоставлених журналістів підконтрольних Кремлю ЗМІ також йдуть: Лілія Гільдєєва, ведуча загальнонаціонального телеканалу НТВ, виїхала за кордон, перш ніж написати заяву про звільнення. Іван Ургант із Першого каналу Росії вже наприкінці лютого протестував проти війни і покинув канал. Ведуча телеканалу RT, Марія Баронова, звільнилась майже відразу після початку війни. Баронова сказала: «Тиждень тому я писала про НАТівську пропаганду та русофобію. А виявилось, вони мають рацію, а я помилялася».
Залишаючи Росію
Один із найдосвідченіших пропагандистів Росії Сергій Брильов, заступник голови держмовника «Россия», навіть змушений був публічно оголосити, що не звільниться з роботи. Брильов – громадянин Великої Британії, давній мешканець «Лондонграду». Свою відсутність в ефірі він пояснив тим, що був зайнятий зйомками документального фільму в Бразилії.
Понад 150 журналістів покинули Росію з лютого 2022 року.
Схожа ситуація спостерігалася вже в 2014 році, коли кілька ключових журналістів покинули RT на знак протесту проти нападу на Україну, наприклад, голова бюро телеканалу в Вашингтоні Ліз Вол і ведуча ток-шоу Еббі Мартін. Обидві зробили публічні заяви, в яких засуджували війну та роль RT в агресії проти України, але це не вплинуло на редакційну політику RT.
Націоналістичне видання «Завтра» тріумфально розглядає ці звільнення як чистку російської журналістики і стверджує, що вони «тікають, як таргани». Видання кваліфікує вчинок Марини Овсяннікової як «провокацію»:
«14 березня, в день, коли українські нацисти вбили двадцять мирних жителів Донецька, вона розіграла скандальну акцію. Точніше, огидну, антиросійську, пронацистську провокацію. (…) Провокація була чітко спланована. Перед інцидентом Овсяннікова записала відеозвернення, яке згодом розповсюдило ОВД-Інфо, яке фінансується Європейською комісією та Агентством США з міжнародного розвитку, USAID».
«Риба гниє з голови»
Акція Овсяннікової була використана націоналістичним сайтом «Царьград» для заклику до чистки російських ЗМІ:
«Чи не час «тим зверху» задуматися про те, хто контролює наші центральні телеканали?! Зрештою, добре відомий факт, що риба гниє з голови».
Хоча декілька рупорів Кремля вимагали суворих покарань для Овсяннікової, її оштрафували на відносно помірну суму, близько 300 євро, і відпустили. Деякі джерела припускають, що ці дії можуть бути схемою посилення контролю Кремля над Першим каналом Росії.
Водночас українські джерела попереджають про те, що окремим випадкам протесту, як-от Овсяннікової, приділяють занадто багато уваги. Заступник міністра оборони України Ганна Маляр у пише у своїй заяві, що будь-який вид комунікації з ворогом може бути підставою для відволікання уваги від звірств на місцях:
«Не вірте в акції протесту на центральному російському каналі, програмна сітка якого пишеться в Кремлі. Не вірте ніяким вибаченням, посипанням голови попелом, сльозам, згадуванням про історичне коріння, спільне минуле, місце народження в Україні тощо.
Не вірте під час війни публічному засудженню Путіна його співгромадянами. Це може бути засідка».
Акт непокори Овсяннікової був драматичним, але справжні герої Росії – це ті, хто роками протистояли кремлівській брехні та кремлівському насильству. Деякі були вбиті, як Борис Нємцов і Анна Політковська, а деякі були отруєні, як Володимир Кара-Мурза і Олексій Навальний. А багатьох посадили у в’язницю, затримали, або засудили. З 24 лютого на акціях протесту проти війни було затримано 14 973 особи, повідомляє ГО «ОВД-Інфо».
