Розбір слів Лаврова: перевірка фактів, озвучених на його щорічній пресконференції
Підбиваючи підсумки зовнішньої політики Росії за минулий рік під час своєї щорічної пресконференції, Лавров навів ряд спотворених фактів, оманливих тверджень і відвертої брехні, покликаних відвернути увагу від дій Росії на світовій арені.
Напередодні третьої річниці кривавого вторгнення Росії Лавров заявив, що Росію «турбує не територіальна вигода» в Україні, а радше добробут українського народу. Це абсурдне твердження суперечить жорстоким діям Росії в таких містах, як Буча й Маріуполь, де було вбито, закатовано та переміщено незліченну кількість мирних жителів. Росія знищила цілі українські міста, зруйнувавши життя їхніх мешканців і зробивши біженцями мільйони людей, і це слугує яскравим доказом того, що вона зосереджена на руйнуванні, а не на добробуті людей, яких вона начебто захищає.
Думка Лаврова: криза на Заході й стабільність у Росії
Крім того, Лавров розповів про активну полеміку, що точиться серед населення Європи та стосується безперервної підтримки України. Він стверджував, що ця підтримка змушує промислові підприємства й компанії залишати Європу та перебиратися в США, де ціни на енергоносії нижчі. Водночас підтримка України призвела до зростання в США бідності, яка «переслідує їх на кожному кроці». Такі перебільшені заяви лише відволікають увагу від економічних і геополітичних наслідків дій Росії. Попередні голослівні твердження про економічний занепад Європи через відмову від російських енергоносіїв було спростовано раніше тут і тут. Існують очевидні докази того, що міжнародні санкції суттєво впливають на економіку Росії, оскільки в листопаді 2024 року різко зросла інфляція та різко обвалився курс рубля, незважаючи на оманливі спроби Росії представити його як стабільну валюту.
Лавров скористався світовими новинами, пов’язаними з Ґренландією, щоб попередити про необхідність зважати на інтереси її населення, як це було зроблено в Криму, Донецьку, Луганську, Запоріжжі й Херсоні, населення яких начебто висловило свою волю за допомогою загальнонаціональних референдумів. Однак насправді «референдуми» проводили незаконно, під примусом і на тих територіях, які Росія навіть повністю не контролює. Результати цих фіктивних опитувань одноголосно відкинули провідні міжнародні й правозахисні організації, зокрема Організація Об’єднаних Націй, ОБСЄ, НАТО, а також Amnesty International і Human Rights Watch.
Світ за версією Лаврова: павутина змови
Лавров заявив, що США дали зелене світло «терористичним атакам» на енергетичну інфраструктуру, зокрема начебто схвалили змову для знищення трубопроводу «Турецький потік», яку, імовірно, організували українці. Це безпідставне обвинувачення не має достовірних доказів, США не підтримували подібної діяльності й не підбурювали до неї, а ці заяви лише відволікають увагу від агресивних дій Росії в Україні. Див. інші приклади таких дезінформаційних наративів, як-от твердження про те, що диверсія на «Північному потоці» свідчить про втрату європейського суверенітету, США підірвали «Північний потік», щоб ЄС озброїв Україну, Захід відмовляється розслідувати вибухи на «Північному потоці» або Вашингтон робить Київ цапом-відбувайлом за вибух на «Північному потоці», щоб поновити відносини з Німеччиною.
Лавров також заявив, що Захід «викручує руки Сербії» і тисне на президента Вучича, щоб той відвернувся від Росії. Однак цей наратив лише відволікає увагу від дестабілізаційного впливу Росії в регіоні. Сербія досі перебуває під сильним впливом російських політичних та економічних інтересів, а зосередженість Лаврова на «тиску Заходу» ігнорує той факт, що Сербія є суверенною державою, яка ухвалює самостійні рішення щодо свого майбутнього, включно з відносинами з ЄС і НАТО. Див. інші приклади таких дезінформаційних наративів, як-от твердження про те, що ЄС хоче розширити свій імперіалізм на Балканах, Захід заохочує сепаратизм в Югославії, Приштина несе цілковиту відповідальність за напруженість у Північному Косово або Захід продемонстрував подвійні стандарти у своєму ставленні до Косово й Криму.
Заяви про захист світового порядку в поєднанні з атаками усталених норм
Лавров традиційно виступав за «справедливий» світовий порядок, який підтримують «відповідальні» країни, як-от Росія та Китай, які начебто поважають взаємний суверенітет між країнами. Проте власні дії Росії, наприклад незаконні анексії, воєнна агресія в Україні й підтримка авторитарних режимів, прямо суперечать цьому ідеалу. Риторика Лаврова про повагу до національного суверенітету звучить нещиро, зважаючи на відверте ігнорування Росією норм міжнародного права й суверенітету своїх сусідів. Дивіться також: багатополярний порядок дезінформації Кремля.
