ТРОЛІНГ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ ПРОПИТАНОЇ КРОВ’Ю І ГОЛОДОМ
Наближається 50-й день війни в Україні, господар Кремля залишається незворушним. «Спеціальна операція», для решти світу також відома як загарбницька війна Росії проти України, була хорошою ідеєю і досі триває за планом. Мабуть, доречно, що такі заяви були зроблені 12 квітня, що відзначається в Росії як День космонавтики. Головного військового злочинця, схоже, жертви серед цивільного населення та звірства, скоєні російськими військами, які вторглися в суверенну Україну, абсолютно не хвилюють.
Все-таки не так самотньо у стратосфері самообману та оруеллівської брехні. Прокремлівська дезінформаційна машина працює цілодобово, щоб наситити ефір її улюбленими інгредієнтами дезінформації – запереченням, тривожністю, відволіканням, звільненням і спотвореннями. Однією з головних цілей дезінформації Кремля було перекласти провину за ймовірні воєнні злочини, скоєні в Україні.
Намилити, виполоскати, повторити
Коли Збройними Силами Росії було нанесено ракетний удар по Краматорському вокзалу 8 квітня, який забрав життя десятків невинних людей що втікали від жахів війни, Росія швидко звинуватила Україну в атаці. Неначе по сигналу, спочатку було заперечення відповідальності, потім, будучи не в змозі приховати це звірство, в дію вступило відсторонення і спотворення. У цьому випадку ставилось під сумнів походження ракети, використаної для атаки, і висувалося неправдиве твердження, що Росія більше не використовує ракети «Точка-У», якою і вразили станцію. В тім цікаво, що російська підконтрольна державі дезінформаційна машина не є стійкою до протікань. Деякі з більш завзятих пропагандистів уже повідомили про успішний ракетний удар Росії по українських бійцях на станції Краматорськ. Коли світ дізнався про жахливі акти жорстокості, які російські війська вчинили проти мирних жителів Бучі, прокремлівські дезінформаційні видання використовували той самий добре відпрацьований сценарій. Спочатку були заперечення та заяви про провокації. Потім прийшло перекладання провини та звинувачення України. Коли образи безпомічних мешканців Бучі, страчених на вулицях, побачили світ, правду вже не можна було заперечувати. Тож російська дезінформаційна машина знову повернулася, щоб відвернути увагу. У деяких випадках Бучу намагалися пов’язати з горезвісною дезінформацією про біолабораторії. В інших, займаючись історичним релятивізмом, порівнювали Бучу з Волинською різаниною.
Звісно, це лише найбільш демонстративні приклади, але цикл смерті та брехні Кремля обертається навколо подібного шляху вирішення проблеми, незалежно від теми, яку він прагне спотворити. Це може бути применшення значення знищень в Бородянці та звірства там як фейки, або навіть обурливі натяки на те, що геноцид у Сребрениці був інсценуванням. Але модель поведінки що використовує заперечення, звинувачення, перекладання звинувачень і відволікання – постійно повторюється.
Тож зовсім не дивно, що прокремлівська дезінформаційна екосистема почала використовувати той самий підхід, щоб проштовхнути хибний наратив про продовольчу безпеку. Західні санкції проти Росії покликані посилити економічний тиск на Кремль та вплинути на його здатність фінансувати вторгнення в Україну, а не порушувати виробництво продуктів харчування. Будемо відвертими, глобальна продовольча безпека поставлена під серйозну загрозу рішенням Росії вторгнутися в Україну. Проте російські пропагандисти безсоромно звинувачують Захід у провокуванні голоду в світі або «використанням їжі як зброї». Ці заяви настільки ж цинічні, як і безпідставні, але гвинтики кремлівського кола брехні ніколи не були надто стурбовані фактами.
Викотити ботів!
У кремлівських пропагандистів, які приховують правду, багато роботи. Очевидно настільки, що прокремлівська дезінформаційна машина розгорнула злагоджену кампанію кібертролінгу. Це почалося як спроба заперечити та відвернути увагу від військових злочинів Росії в Бучі, наприклад, за допомогою скоординованої атаки на польських чиновників через електронну пошту, і швидко перетворилося на заклики до тролінгу профілів відомих західних лідерів у соціальних мережах. Цікаво, що головний пропагандист Кремля Володимир Соловйов використовував свій чималий Telegram-канал для координації цієї тролінгової діяльності. Так само, телеграм-канал Cyber Front Z, який, як повідомляється, пов’язаний з «фермою тролів» олігарха Євгенія Пригожина в Санкт-Петербурзі, закликав наповнити інформаційний простір неправдивими звинуваченнями у військових злочинах, нібито скоєних українськими «неонацистами», щоб потопити проукраїнські голоси в морі брехні.
У той час як прокремлівські тролі та боти прагнуть забруднити медіасередовище та спотворити публічний дискурс про війну Путіна в Україні, вільний і незалежний медіапростір, а також публічний доступ до достовірної інформації в Росії зменшується з кожним днем. Останньою ціллю для цензури Кремля стало всесвітньо відоме сховище знань та інформації Вікіпедія. За даними російського сторожового пса медіапростору, Роскомнадзору, сайт став «новою лінією постійних атак на росіян», тоді як улюблений російський товариш по злочину Білорусь, затримує та тисне на редакторів російськомовної Вікіпедії, які працюють у Білорусі.
Це, звісно, є наслідком давно курованого прокремлівського наративу про «русофобію», що поширюється на Заході. Проте росіяни однозначно цінують Вікіпедію, оскільки кількість завантажень локальних копій Вікіпедії в Росії зросла більш ніж на 4000 відсотків відтоді, як Росія розпочала війну проти України 24 лютого 2022 року. Крім того, згідно з нещодавнім опитуванням Левада центру, майже третина російських користувачів Інтернету тепер користуються послугами VPN для доступу до контенту, забороненого в Росії.
Тим не менше, дедалі більш репресивний режим Кремля продовжує притискати будь-яке реальне або уявне інакомислення та опозицію. Було прийнято рішення закрити такі відомі правозахисні організації, як Amnesty and Human Rights Watch, зокрема, і затримати опозиційного активіста Володимира Кара-Мурзу, колись близького соратника вбитого лідера опозиції Бориса Нємцова. І навіть ті, хто ще недавно користувався благословеннями найближчого оточення, як колись Владислав Сукров чи Сергій Бесєда, тепер не захищені від гніву Кремля.
Якщо історія тоталітаризму нас чомусь навчила, можливо, це лише питання часу, коли прокремлівська дезінформаційна машина буде задіяна проти орд тролів, які зараз слідують кожній її букві.
