Акт комунікації
Наступ України в Курській області несе чіткий сигнал: «червоні лінії» Кремля, уявна всемогутність та ілюзія повного контролю побудовані на більш хиткому ґрунті, ніж припускають маніпулятивні наративи Москви.
6 серпня 2024 року українські війська увійшли на територію Курської області Росії. Ця операція є частиною тривалих законних зусиль України щодо самозахисту й відновлення територіальної цілісності після повномасштабного військового вторгнення Росії в лютому 2022 року. Нині Збройні сили України взяли під контроль понад два десятки населених пунктів, що охоплюють близько 1000 квадратних кілометрів Курської області.
Збій у кремлівській матриці
Цей наступ України став суворим сигналом, як і інші нещодавні події, що оголили тріщини в кремлівському проєкті тотального контролю над ситуацією в Росії.
Торік похід Пригожина на Москву продемонстрував внутрішні розколи й нездатність влади адаптуватися до стрімких змін. Водночас численні українські ракетні удари й атаки безпілотників по військових об’єктах у глибині Росії, як-от нещодавній удар по Липецьку та вимушена втеча Чорноморського флоту Росії з Криму, не раз розбивали ілюзію Кремля про його невразливість.
Ці події в сукупності показують, що хвалені «червоні лінії» Путіна — це лише блеф, що російська влада більш схильна ковтати власну пропаганду, ніж вірити реальним повідомленням з фронту, а російські війська настільки розпорошені, що не здатні захистити власну територію у війні, розв’язаній самим Путіним.
Як реагує Кремль на цю ситуацію? Організовує записану нараду за довгим столом, на якій Путіна годують із ложечки брехнею про те, що ситуація під контролем.
Утеча в глибину кролячої нори
Поки події продовжують розгортатися в Курській області, кремлівська пропагандистська машина набирає оберти, розповсюджуючи дезінформацію для спотворення реальності.
Прокремлівські ЗМІ назвали військову операцію України «варварською» та «терористичною», кидаючись голослівними твердженнями про те, що вона націлена на мирних жителів — тактика, яку сама ж Росія не раз використовувала в Україні. Вони також просувають необґрунтовані наративи про те, що ця операція була «спланована й санкціонована США», брехливо виставляючи Україну маріонеткою Вашингтону, і навіть звинувачують НАТО в «прямому керівництві» наступом, вигадуючи історії про участь у ній французьких і польських військових. Нарешті, прокремлівські маніпулятори вдаються до абсурду, стверджуючи, що ця «фінальна битва» в Курську призведе до падіння України та стане вироком для НАТО, Європи й США.
Ця брехня спрямована на демонізацію оборонних дій України, зображення Росії жертвою та введення в оману аудиторії, змушуючи людей вірити, що Росія воює з усіма західними державами. Насправді ж Україна діє в межах своїх прав на самооборону відповідно до Статуту ООН, відповідаючи на неспровоковане й невиправдане повномасштабне вторгнення Росії.
Коли дія розкриває увесь сюжет
Наступ України в Курській області є не лише неймовірним військовим кроком, а й багатоплановим засобом комунікації.
Такі дії слугують ефективною відповіддю на продовження спроб Кремля підірвати суверенітет України, зіпсувати її відносини із союзниками й нав’язати несправедливий мир на кремлівських умовах.
Наступ України також демонструє як українській аудиторії, так і її союзникам, що країна залишається спроможною та непохитною у своїй боротьбі. Ба більше, цей наступ проривається крізь численні нашарування маніпуляцій і дезінформації, яку Кремль продовжує поширювати.
Брехня та слабкість Кремля стали очевидними для всіх. Як сказав президент Зеленський: «Росія принесла війну іншим, тепер це повертається до неї додому».
Також цього тижня нас здивувало ось що.
- У відчайдушній спробі виправдати черговий репресивний крок російської влади пропагандистські рупори Кремля поширили необґрунтовані заяви про те, що месенджер Signal розроблений і фінансується американськими спецслужбами. Спроби пов’язати державне фінансування, яке відкрито отримує Signal, зі спецслужбами США є нічим іншим, як спробами дискредитувати застосунок, щоб виправдати його блокування в Росії (а можливо, й у Венесуелі, яка є союзником Росії). Це блокування є частиною запланованого багаторічного розширення обмежень і контролю за Інтернетом і соціальними мережами в Росії, яке поширилось на YouTube, коли ця дезінформаційна казка з’явилася в серпні 2024 року.
- Переплутавши дно своїх порожніх склянок із кришталевою кулею, кремлівські дезінформатори вирішили поширювати тиради про те, що ЄС знову перебуває на межі голоду й політичного хаосу. Це п’яне марення про геополітичний прогноз спирається на вигадані аналогії між розвитком ЄС і давно мертвим Радянським Союзом, що ідеально вписується в повторюваний прокремлівський наратив про нібито неминучий занепад ЄС. Некоректні аналогії та дуже сумнівні порівняння між ЄС і ліберальними демократіями й Радянським Союзом або Росією є звичайною маніпулятивною тактикою, яку використовують прокремлівські пропагандистські рупори.
- Попри всі їхні спроби стверджувати, що «Росія ніколи не намагалася вербувати індійців для війни в Україні», це твердження явно хибне. Відчайдушна спроба RT English заплутати ситуацію за допомогою дезінформації відбулася після того, як влада Індії почала вимагати звільнення своїх громадян, яких, імовірно, ввели в оману, щоб завербувати до російської армії для війни в Україні. Повернення цих новобранців стало пріоритетом для уряду Індії, а прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді рішуче порушив це питання перед Путіним під час своєї поїздки до Москви на початку липня 2024 року. Шахрайські схеми, через які індійців відправляли до України, співпадають із тими, які використовуються для вербування громадян інших країн, як-от Куба, різні африканські країни й інші.
