Безліч історій Москви про підтримку ЄС України
Цього тижня прокремлівські дезінформатори й маніпулятори взялися за Європейський Союз. Вони звинувачують, критикують, принижують, висміюють, зводять наклеп і здійснюють особисті нападки на високопоставлених європейських лідерів. Це класичний трюк, щоб заповнити ефірний час і відвернути увагу від власного незручного становища. Його також можуть адаптувати до останніх подій, щоб ці твердження сприймалися як реальні новини або нові висловлювання, які повинні зацікавити громадськість.
Як ми розповідали минулого тижня, фоном для цього є віщування Кремля про близький занепад ЄС, які він регулярно повторює впродовж останніх років. Згодом виявляється, що ЄС не поспішає занепадати, а пропагандисти знов пошилися в дурні перед своєю аудиторією. Останні тижні показують, як змінюються формулювання.
Новий пакет допомоги ЄС
1 лютого ЄС погодив такий необхідний пакет фінансової допомоги Україні в розмірі 50 мільярдів євро до 2027 року.
Кремль ретельно вивчає європейський процес надання вкрай важливої допомоги Україні для підтримки роботи уряду, виплати зарплат і пенсій, а також надання основних державних послуг, поки вона продовжує захищатися від російської агресії. А найвище російське керівництво та відомі оглядачі регулярно спотворюють суть і процес погодження цього пакету.
До лютого: «Вони не домовляться про гроші»
Військова кампанія Росії вже давно перетворилася на війну на виснаження. Путін не приховує спроб зруйнувати економіку України. Основні послання його грандіозного шоу для преси, яке відбулося місяць тому, можна підсумувати так: «В України не залишилося практично нічого». Це твердження хибне, але воно є основою світогляду Москви. Так само як під час сталінського Голодомору, Москва прагне заморити Київ і Україну голодом, щоб змусити підкоритися.
У грудні та січні в Росії очікували, що ЄС більше не надаватиме допомоги. Фактично це припущення було лейтмотивом виступу Путіна «Підсумки [2023] року», який тривав понад чотири години й транслювався в грудні. Речник Путіна Дмитро Пєсков тріумфально посміхався щоразу, коли торкався теми запропонованого пакету допомоги в розмірі 50 мільярдів євро. Було зрозуміло, що в разі погодження така сума принесе Україні багато користі.
Після погодження ЄС: що сказати тепер?
Угода, досягнута главами держав і урядів ЄС 1 лютого, настільки ж розчарувала Москву, наскільки їй раділи по всій Україні. Москва запустила чергову кампанію.
«Це суперечить волі народу»: усміхненого Пєскова заступила набурмосена речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, яка вчергове завела класичний наратив «еліти проти народу», заявивши, що «політика ЄС повністю відірвана від справжніх інтересів європейського населення».
Москва знову зосередилася на спробах посіяти розбрат і вбити клин у європейські суспільства. Пропагандисти стверджують, що лідери ЄС відірвані від своїх народів і що політика, вигідна Росії, краще відповідатиме інтересам громадян ЄС. Про це твердження судити вам.
Принизити: 4 лютого Дмитро Пєсков був змушений розвернутися на 180 градусів, применшуючи значення угоди ЄС: він заявив, що «50 мільярдів — це несерйозна сума для ЄС». Однак він знайшов новий привід для розколу, стверджуючи, що це надто багато, враховуючи економічну кризу в країнах ЄС. Підсумовуючи, Пєсков заявив, що лідери ЄС говорять про Росію як про загрозу, щоб відвернути увагу від внутрішніх економічних проблем.
Ми пам’ятаємо спроби Москви у 2020 році під час пандемії COVID-19 мобілізувати громадян ЄС проти медико-санітарних заходів і вакцин (якщо тільки вони не були російського виробництва). Зараз російська маніпуляційна та дезінформаційна кампанія прагне підірвати громадську підтримку допомоги Україні.
«Вони не отримають грошей»: керівник представництва Росії при ЄС Кирило Логвінов підкинув нову версію, заявивши на федеральному телеканалі «Росія 24», що ці гроші ніколи не будуть виплачені, тому що Україна ніколи не виконає умов для їх отримання. У коментарі ТАСС Логвінов також передбачив занепад самого європейського проєкту, оскільки «ЄС… загнав себе в такий стан, що прив’язує свою долю до результату спеціальної воєнної операції». Потім він витягнув «нацистську карту», заявивши, що попередній європейський «Дранґ нах Остен» також закінчився невдачею.
Як ми писали тут і тут, Путін, Пєсков, Лавров, Захарова й багато інших часто використовують термін «нацист», щоб очорнити будь-кого, хто виступає проти Москви.
Чи мають значення їхні слова? Чи прислухаються до них?
Зрозуміло, слова російських лідерів разом із кричущою дезінформацією заполонили не лише російський інформаційний простір. Кремлівські державні інформагентства під егідою RT (раніше Russia Today), Sputnik і ВГТРК також поширюють їх по всьому світу більш ніж 25 мовами. Далі вони потрапляють у місцеві ЗМІ й соціальні мережі. На думку багатьох дослідників, RT Español є одним із найважливіших новинних сайтів у Латинській Америці, а більшість користувачів не знають, що це російський державний канал.
У цих оглядах ви знайдете достовірну інформацію про підтримку ЄС України як протиотруту від кремлівської брехні.
Продовження нападок на Верховного представника ЄС Борреля за його статтю й візит до України
Попри всі спроби зберегти видимість нормальності та успіху, війна перетворює Росію на більш репресивне суспільство й нав’язує їй економіку воєнного часу. Таким чином політики та їхні ангажовані ЗМІ відвертають увагу громадськості та звинувачують Захід у всіх поганих новинах. Нещодавні приклади свідчать про сплеск кількості словесних нападок Москви на ЄС, два випадки з яких стосуються Борреля.
Стаття Борреля, опублікована 30 січня в L’Obs, присвячена агресії Росії проти України, необхідності підтримки країни та стану відносин між ЄС і Росією. У статті наголошується, що за нинішніх обставин не існує жодних перспектив урегулювання відносин ЄС і Росії.
У відповідь Захарова спотворила слова Борреля, і прокремлівська пропагандистська машина понеслася на всіх парах. З’явилися твердження про те, що ЄС прагне вчинити геноцид проти українців, Боррель робить божевільну заяву про примирення між Росією та Україною, а також Боррель вважає примирення в Україні помилковим. Ці та подібні повідомлення поширилися в прокремлівській екосистемі ключовими мовами, зокрема через основні російські глобальні телекомунікаційні сервіси.
Наративи Москви навмисно вирвали слова Борреля з контексту та спотворили їхнє значення. Мета полягала в тому, щоб покласти на ЄС і весь Захід відповідальність за продовження війни в Україні. Боррель лише вказав на обов’язкові умови Москви для так званих мирних пропозицій і переговорів: Україна повинна капітулювати. Інакше кажучи, моє залишається моїм, а про ваше ми повинні домовлятися.
Входить Геббельс
Через кілька днів Москва та прокремлівські ЗМІ знову почали словесні атаки, цього разу пов’язані з візитом Жозепа Борреля в Україну 6–7 лютого. Підтримка ЄС у підготовці поліцейських була описана як «створення механізму репресій», тоді як Київ начебто «має намір окупувати території». Головний федеральний телеканал Росії, «Перший канал», жорстко контролюється Кремлем, а його аудиторія становить понад 100 мільйонів глядачів у Росії та за її межами. 5 лютого це інформагентство заявило, що Боррель діє за вказівками Вашингтона для просування американських інтересів в Україні, і прирівняло його до нацистського міністра пропаганди Йозефа Геббельса. Боррель перефразував цитату римських полководців, яка досі використовується лідерами й стратегами: якщо хочеш миру, готуйся до війни. Латиною ця фраза звучить як qui desiderat pacem, praeparet bellum, або si vis pacem, para bellum.
Аж тут кремлівський пропагандист заявив, що першим цю фразу буцімто сказав Геббельс. Ми знаємо, що Путін і російські лідери одержимі історією, бажають її контролювати, переписувати йзамовчувати, коли це стосується інших (наприклад, неурядової організації «Меморіал»). Але приписувати цитату «Si vis pacem» Геббельсу… це вже злочин проти історії та культури.
Цього тижня також на нашому дезінформаційному радарі
Ні. Це ще одне популярне кліше Кремля в спробі підігріти російський «патріотизм», тобто сліпу відданість Путіну, зображуючи Захід готовим розпочати вторгнення в Росію. Це повідомлення поширювалося одночасно з іншим твердженням про те, що західні країни будують логістичні коридори від Атлантики через Нідерланди й Німеччину в Польщу. Воно супроводжувалося запевненнями, що Росія не має наміру ні на кого нападати. Що ж, ми пам’ятаємо, як Путін і Лавров говорили те саме за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
Теж ні. Це підлий спосіб маніпулювання поточними політичними дискусіями в Україні, згідно з яким високопоставлена американська дипломатка й головнокомандувач демонструють свою справжню подобу узурпаторів, захопивши політичну систему України. Конспірологічні теорії мають магнетичний вплив на увагу людей, тому вони активно поширюються.
Ще одна конспірологічна теорія. Цього разу RT Deutsch (Russia Today німецькою мовою) намагається 1) заповнити інформаційний простір і 2) відвернути увагу від Росії. Чому? Тому що протягом деякого часу прокремлівські ЗМІ не звертали уваги на експорт зерна Чорним морем. Нагадаємо, що Москва певною мірою потопила Чорноморську зернову ініціативу, намагаючись зупинити основний експортний маршрут сільськогосподарської продукції з України. Це погіршило нестачу продовольства у вразливих країнах, особливо в регіонах Близького Сходу та Африки. Тому Лавров здійснив кілька поїздок для просування лінії Москви. Зараз прокремлівські ЗМІ перекладають на США повну відповідальність за нестачу продовольства у вразливих країнах. Однак правда невигадлива: Росія перешкоджає основному експорту з України та водночас Росія обмежує глобальний експорт власної продукції (квоти на зерно й добриво), щоб знизити внутрішні ціни. Усе, що потрібно, — це класична дезінформаційна кампанія, щоб перекласти провину на інших.
