Більш ніж 1000 в’язнів у Білорусі недостатньо для провладних ЗМІ
Пройдено позначку 1000 політичних в’язнів
Раніше ми розглядали, які абсурдні форми приймають репресії у Білорусі. Як передає провідна організація із захисту прав людини «Вясна», станом на 1 лютого 2022 року виправні установи Білорусі утримували 1022 політичних в’язні. Ця організація зазнає жорстоких репресій: білоруський режим вважає «екстремістськими» вебсайт і всі сторінки в соцмережах правозахисного центру «Вясна», як і багатьох інших громадських організацій. Голова «Вясни» Олесь Біляцький та ще шість членів організації перебувають у тюрмі.
Звіт «Вясни» за січень 2022 року про ситуацію із правами людини в Білорусі так само невтішний, як і багато попередніх. Поліцейські по всій Білорусі продовжують безпідставні рейди, вторгаються у будинки та квартири в пошуках символів протесту. Кількість політв’язнів продовжує постійно зростати. У розслідуваннях політично вмотивованих кримінальних справ продовжують застосовуватися катування та жорстоке поводження із затриманими. Більше того, державна влада продовжує свідомо створювати для політв’язнів нелюдські умови утримання, що дорівнюють тортурам.
Вебсайт «Вясни» недоступний у Білорусі без використання засобів, які дозволяють обійти блокування, таких як VPN. Цей сайт надає багато підтверджених доказів активного використання кримінальних та адміністративних звинувачень для переслідування людей із політичних міркувань. На ньому був опублікований детальний звіт про засідання суду від 7 лютого 2022 року, на якому 69-річна жінка Галина Михальчук була засуджена до двох із половиною років тюрми за негативні коментарі в місцевому телеграм-каналі про Олександра Лукашенка, владу та поліцейських. За словами прокурора, жінка «була звинувачена у ненависті до режиму», і за це відчуття вона була покарана за відповідною кримінальною статтею.
Регулярно оновлюваної статистики кримінальних справ, пов’язаних із протестами, не існує. Правозахисні організації робили все можливе для створення такої статистики до початку їхнього серйозного переслідування у 2021 році. Згідно з їхньою інформацією на початок листопада 2020 року у Білорусі було відкрито більше 900 кримінальних справ, пов’язаних із політичними протестами. Незалежні ЗМІ нещодавно звернули увагу на статистику Міністерства внутрішніх справ за 2021 рік, згідно з якою за цей рік було порушено близько 5 500 кримінальних справ, пов’язаних із протестами.
«Надто гуманні» вироки
Контрольовані режимом Лукашенка ЗМІ та сторінки в соцмережах підтримують правоохоронні та судові органи і заохочують їх до жорстких репресій. Вони заявляють, що вироки можуть і мають бути суворішими, принижують політичних в’язнів, іноді цькують їхніх родичів, використовують різну принизливу риторику щодо широкої категорії політичних опонентів і погрожують помстою демократичним лідерам та активістам у вигнанні.
Газета адміністрації президента Беларусь сегодня раніше так відреагувала на коментарі щодо надмірної жорстокості вироку за дрібні порушення у кримінальних справах, пов’язаних із протестами: «Чотири роки за квітку із клумби, яку було кинуто у спецпризначенців – так. І ви повинні бути вдячні за те, що не отримали більше. Три роки тюрми за два удари долонею по поліцейській машині без її пошкодження. А якщо [на машині] залишилася б хоч крихітна подряпина, [вирок] мав би бути принаймні на три роки довшим».
Та ж сама газета опублікувала принизливу статтю про два роки позбавлення волі, присуджені білоруським журналісткам: 27-річній Єкатерині Андрєєвій та 23-річній Дар’ї Чульцовій за пряму трансляцію однієї із протестних акцій. Газета назвала журналісток «артилерійськими навідниками», які діють на користь іноземного ворога, і заявила, що їхній вирок є «надто гуманним». У статті навіть вказані переваги тюремного вироку для журналісток: «Принаймні шити навчаться» – це популярна професія у білоруських тюрмах. Наталія Герше, громадянка Білорусі та Швейцарії, яка була засуджена на два з половиною роки за те, що вона зірвала з поліцейського балаклаву, також працює у швейному цеху в’язниці. Повідомлюється, що за місяць повноцінної роботи вона отримувала платню у 6,66 білоруських рублів (приблизно 2 євро), яка радше схожа на насмішку.
У той час як «звичайні» політичні в’язні отримують свою дозу лайки в підконтрольних державі онлайнових і соціальних мережах, демократичні лідери в еміграції одержують явні або неявні погрози життю. Після виступу лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської у Конгресі США у травні 2021 року, де вона закликала до жорстких санкцій, один телеграм-канал написав: «Не так давно це називалося державною зрадою та особливо небезпечною антидержавною діяльністю. Такі громадяни отримували вищу міру покарання. У разі неможливості виконання вироку, використовували лідоруб або отруєну парасольку». Це пряме посилання на відомі історичні випадки спецоперацій із позасудових вбивств є ще одним кричущим закликом до насильства.
Іноді, особливо в анонімних прорежимних телеграм-каналах, нападають і на родичів політичних активістів. Коли Дарья Лосик, дружина 29-річного блогера Івана Лосика, який був засуджений до 15 років колонії суворого режиму, оголосила, що звільнюється з посади економіста після шести років праці в державній поліклініці, один пропагандистський телеграм-канал написав: «Як вийшло, що божевільна жінка-змагарка (примітка: принизливий термін для політичних опонентів), чий чоловік є екстремістом та іноземним агентом, так довго значилася серед бюджетників?»
На війні як на війні
Раніше ми демонстрували, як білоруське телебачення розпалює ненависть до опозиційних активістів, називаючи їх «іудами» та відверто закликаючи до їхнього знищення. Нинішня увага режиму полягає в забезпеченні високої явки 27 лютого на так званий референдум за нову конституцію (збереження посади Лукашенка). Опозиційні заклики бойкотувати референдум іноді прирівнюються до колабораціонізму з нацистами. Російські державні медіа також долучаються і подають їх деструктивні дії проти державності Білорусі.
Державна пропаганда виправдовує безжальні репресії та жорстку риторику заявами про те, що проти Білорусі спрямована «нацистська агресія» Заходу, яку підтримують місцеві політичні опоненти. Державний телевізійний канал STV в одній із лютневих програм заявив: «Новий тоталітарний західний Рейх створює міжнародний концтабір. Цей табір повинен повністю контролювати не лише самих людей, а і їхні думки, почуття та душі […]. Війська просуваються на схід, їх вітають колабораціоністи з біло-червоно-білими прапорами». Незалежні ЗМІ вважаються «іноземними колонізаційними інформаційними військами», як висловився голова медіахолдингу Беларусь сегодня Дмитрій Жук на каналі АТН.
«Давайте складемо список наших колабораціоністів, навіщо соромитися? Якщо ви виступаєте проти країни та її державного порядку – потрапите у список. Разом із сім’єю та родичами. І публічно: прізвища варто надрукувати на зворотньому боці комунальних рахунків, нехай сусіди знають», – знову пише «Белорусь сегодня» у березні 2021 року.
Схоже, білоруський режим не має наміру пом’якшувати свій підхід. Навпаки – регулярно висловлюються нові репресивні ініціативи. 8 лютого 2022 року Рада безпеки Білорусі обговорила питання про позбавлення політичних опонентів білоруського громадянства. «Нехай кожний зрадник подумає: чи продовжувати шкодити державі, чи поводитися гідно», – каже держсекретар Ради безпеки генерал армії Олександр Вольфович. Пізніше на тій самій зустрічі Лукашенко обговорював запровадження заочного переслідування провідних політичних опонентів, очевидно натякаючи, зокрема, на Світлану Тихановську, яка перебуває зараз у Литві.
Кількість політичних в’язнів – це, напевно, найбільш очевидний показник диктатури. Сьогодні це 1062 людини. Слідкуйте за щоденною інформацією тут і заявами Євросоюзу із цього приводу тут і тут.
