Повернення до наративів Росії щодо її втручання в справи Сирії
Оскільки Росія відводить свої сили із Сирії після того, що, безсумнівно, стало її стратегічною поразкою, повернімося до наративів Москви щодо її втручання в справи Сирії.
Втручання, що розпочалось у 2015 році, було сформульоване Кремлем як необхідний захід для боротьби з тероризмом, стабілізації регіону й захисту суверенітету Сирії, водночас дискредитувалася діяльність гуманітарних груп і загальні дії Заходу.
Представлення втручання як боротьби з тероризмом
Росія розповідала, що це втручання є частиною глобальної боротьби з тероризмом, зокрема проти ІДІЛ і груп, пов’язаних з Аль-Каїдою. Кремль представляв свої дії як морально та стратегічно виправдані, підкреслюючи, що його військова присутність у Сирії спрямована не на збереження влади Асада, а на боротьбу з тероризмом.
Насправді воєнні дії Росії були спрямовані переважно проти опозиційних сил, що не мали стосунку до ІДІЛ, і лише невелику частку російських авіаударів у Сирії було спрямовано проти ІДІЛ чи інших груп, пов’язаних з Аль-Каїдою.
Головною метою Росії було врятувати Асада та його режим. Існує достатньо доказів, що сирійське керівництво (за підтримки Росії) несе відповідальність за численні різанини, бомбардування й хімічні атаки проти цивільного населення в Сирії. Російські авіаудари по лікарнях, водоочисних спорудах і мечетях (що призвело до загибелі сотень цивільних осіб) також було задокументовано.
Дезінформація про хімічні атаки
Росія намагалася дискредитувати заяви про те, що сирійський уряд за її підтримки застосовував хімічну зброю. Дезінформаційні наративи, які підтримує держава, стверджують, що такі атаки були сфабриковані Заходом, щоб виправдати своє втручання. Ключовим прикладом стала хімічна атака в Думі у 2018 році, яку російські ЗМІ описали як операцію західних країн і «Білих шоломів» «під чужим прапором», спрямовану на паплюження сирійського уряду. Ця маніпулятивна частина дезінформації мала на меті представити хімічні атаки як елемент ширшої змови Заходу проти суверенітету Сирії. Насправді постійне використання сирійським режимом Башара Асада хімічних речовин як зброї, включно з нападом на Думу, було доведено слідчими ООН.
Паплюження «Білих шоломів» і західного втручання
Російська дезінформація часто націлюється на гуманітарні групи, зокрема на «Білі шоломи». Вона хибно звинувачує їх в організації рятувальних операцій і хімічних атаках з метою пропаганди, а також участі в торгівлі органами. Намагаючись підірвати довіру до незалежних звітів про звірства, скоєні сирійським режимом, російські підконтрольні державі ЗМІ намагаються очорнити групу, використовуючи дезінформацію та розповідаючи про її зв’язок з терористичними організаціями й підтримку інтересів Заходу.
Більшість претензій Росії не мають доказів і ґрунтуються на безглуздих формулюваннях, як-от «за даними X», «є підстави припускати» тощо. Новина, яка звинувачує «Білі шоломи» в торгівлі органами, базувалася на неперевіреному звіті, який представив Максим Григор’єв, член Громадської палати Росії. Він ґрунтував свої заяви на методології «перевірки фактів», яка складається виключно з нібито свідчень і неперевірених чуток.
Наратив про високий рівень моралі
Зображання Росією свого втручання також було частиною ширшої стратегії представити себе як захисника міжнародного права й суверенітету. Воно протиставляє дії Росії тому, що її представники називають лицемірством Заходу, звинувачуючи західні країни в дестабілізації регіону та підтриманні сирійських опозиційних груп, пов’язаних із тероризмом. Російські наративи критикували втручання Заходу, звинувачуючи його в порушенні міжнародного права, водночас стверджуючи, що дії Росії є законними та спрямованими на захист суверенітету Сирії.
Однак немає жодних доказів того, що Захід підтримував ІДІЛ або інші терористичні угруповання в Сирії. Насправді західні країни доклали величезних військових і розвідувальних зусиль, щоб протистояти Аль-Каїді, а також ІДІЛ та іншим радикальним ісламістським групам у всьому світі.
Громадянська війна в Сирії триває з 2011 року через народне невдоволення недемократичним правлінням Башара Асада, яке стало причиною широкомасштабних протестів і продемократичних мітингів по всій Сирії. Президентські вибори в Сирії є далекими від демократичних стандартів, і є багато доказів того, що сирійський режим несе відповідальність за численні воєнні злочини й порушення норм міжнародного права. Також було задокументовано російські авіаудари по лікарнях, водоочисних спорудах і мечетях (що призвело до загибелі сотень цивільних осіб).
Понад десять років Росія поширює дезінформацію та маніпулятивні твердження, щоб змусити людей засумніватися в тому, що є правдою, насаджуючи віру в те, що «ми ніколи не дізнаємося, що сталося насправді». Ця стратегія відвертала увагу людей і робила опонентів більш пасивними й песимістичними.
