Подумай, перш ніж ділитися

Нікому не хочеться бути людиною, яка засмічує стрічки своїх друзів у соціальних мережах теоріями змови чи дезінформацією. Скористайтеся цим списком, аби переконатися, що ви не розповсюджуєте дезінформацію!

ПЕРЕВІРЯЙТЕ АДРЕСУ

• Люди інколи помиляються, коли вводять вебадресу. Шахраї часто цим користуються та створюють фейкові вебсайти, які можуть виглядати, як реальні загальновідомі ЗМІ.
• Тоді як адреса bbcnews1.com дійсно виглядає підозрілою в порівнянні з дійсною адресою bbc.com/news, згадати, чи в адресі вебсайту використовується .info або .com, може виявитися складнішим завданням. Щоб уникнути таких помилок, додайте до закладок свої улюблені джерела або введіть назву сайту новин у пошукову систему.
• Якщо ви натрапили на гіперпосилання в електронному листі або в соціальних мережах, наведіть курсор на це посилання перед тим, як клікнути. Таким чином ви зможете побачити повну адресу та перевірити, чи домен вам знайомий. Такий спосіб — це також гарна практика, яка допоможе вам захистити ваші пристрої від вірусних програм.

ПЕРЕВІРЯЙТЕ КОНТЕНТ

• Новини часто дуже нецікаві, окрім рідкісних випадків, таких, як, наприклад, ця історія про двох чоловіків, які врятували собаку з крижаної води, а потім виявилося, що то був вовк. Історія про церковних прислужників в алтарі, які поклали в кадило марихуану, майже так само захоплива, але, на жаль, є фейком. Вашій інтуїції стосовно достовірності історії не завжди можна довіряти, тому переконайтеся, що ви перевірили контент в інший спосіб.
• Якщо стаття, яку ви читаєте, походить від невідомого джерела, порівняйте її вміст із матеріалами від ЗМІ, що дотримуються стандартів професійної журналістики, наприклад, BBC, Deutsche Welle чи The New York Times. Іноді вебсторінки міністерств або урядових установ також можуть допомогти в цьому.
• І ні, велика кількість підписників не обов’язково означає, що акаунт у соціальних медіа є надійним джерелом
• Інколи статті, які було опубліковано декілька років тому, з’являються знову і використовуються поза контекстом у своєму оригінальному вигляді або зі змінами. Завжди перевіряйте дату публікації та відстежуйте інформацію чи статистику на предмет застарілості.

НЕ ДАЙТЕ СЕБЕ ОБДУРИТИ

• Неправдива чи недостовірна інформація може створюватися майже про все. Стосовно коронавірусу, наприклад, було опубліковано статті, в яких неправдиво стверджувалося, що COVID-19 – це біологічна зброя, розроблена в лабораторії; або створена США, «глибинною державою» чи Джорджем Соросом; з метою імплантації мікрочіпів у голови людей та контролювання населення світу.
• Текст, в якому стверджується, що якась подія сталася через те, що за цим стоїть таємна група зі зловмисними намірами, повинен одразу ж насторожити та викликати підозри. Такі підозри мають бути сильнішими, якщо в статті йдеться про те, що:
  • Нічого не трапляється випадково
  • Не все є так, як здається на перший погляд
  • Все пов’язане між собою
• Також пам’ятайте про те, що поширення статей, у яких неправдиво стверджується про можливість вилікуватися від коронавірусу сольовим розчином або імбиром, може мати серйозні наслідки для здоров’я населення, оскільки вони можуть посприяти тому, що люди ігноруватимуть авторитетні медичні рекомендації.

ПЕРЕВІРЯЙТЕ ЗМІ

• Професійні ЗМІ, що заслуговують на довіру, не вдаються до теорій змови та дотримуються односторонніх поглядів: в оглядових статтях.
• Авторитетна журналістика відповідає визначеним галузевим стандартам: стаття повинна мати більш ніж одне джерело та представляти альтернативні точки зору задля збалансованого висвітлення тієї чи іншої теми.
• Якщо маєте сумніви, перегляньте розділи «Про нас» та «Контакти» на вебсайті видання. Якщо це насправді надійне інформаційне агентство, знайдіть перелік журналістів, які працюють у ньому, та прозору інформацію про організацію та її фінансування.

ПЕРЕВІРЯЙТЕ АВТОРСТВО

• Чи знаєте ви автора статті? Чи можете ви знайти будь-які його попередні роботи? Високоавторитетний журналіст завжди має низку статей та робіт.
• Якщо маєте сумніви, перевірте, чи введення імені автора (або ключових слів чи розділів із тексту) видає будь-які результати на сайті для перевірки фактів. Дезінформація також залишає по собі чіткий слід.
• Чи існує взагалі такий журналіст? Деякі недобросовісні автори публікують свої роботи під вигаданим іменем

ПЕРЕВІРЯЙТЕ ДЖЕРЕЛА

• Іноді експерт насправді не є експертом. Натомість він більше схожий на «експерта», що одночасно спеціалізується, наприклад, на темах «глибинної держави», стародавніх прибульців та зовнішньої політики.
• А інколи науково-дослідницькі центри, що обіцяють поширювати прогресивні ідеї та критичні думки, виявляються звичайними прокремлівськими центрами.
• Якщо в історії використовуються лише анонімні джерела або взагалі відсутні будь-які джерела, це повинно вас насторожити.

ПЕРЕВІРЯЙТЕ ЗОБРАЖЕННЯ

• • «Побачити» не завжди означає «повірити». Іноді фотографії використовуються в іншій країні або повторно публікуються через декілька років у зовсім іншому контексті. Такі неправильно використані знімки можуть слугувати «доказом» організованих виступів проти коронавірусних обмежень або НАТО, причому насправді нічого такого не відбувалося.
  • Перевірте, чи фотографія використовувалася раніше, завантаживши її на сервіс зворотного пошуку зображень Google Reverse Image Search або TinEye.
  • Після змінення композиції, кута чи просто кадрування фото натовп вже може виглядати незначним або величезним. Окрім цього, звичайно, існує цілий арсенал програмного забезпечення для редагування фотознімків…
  • Ситуація з відеороликами не краща, оскільки щодня створювати неглибокі фейки (shallowfakes) або діпфейки (deepfakes) стає дедалі простіше. Перегляньте ці історії на The Wall Street Journal та The New York Times.
  

  ПЕРЕВІРЯЙТЕ: АВТОРСТВО – ЗМІ – ДЖЕРЕЛА – ЗОБРАЖЕННЯ – ЧИМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ФАКТЧЕКЕРИ

ДУМАЙТЕ, ПЕРШ НІЖ ДІЛИТИСЯ

• Основне завдання заголовку — змусити людей перейти за посиланням. Не піддавайтеся на провокації клікбейт-заголовків: спочатку прочитайте статтю, а тоді вже вирішуйте, чи варто ділитися нею!
• Якщо ви побачили щось дуже популярне в соціальних мережах, стережіться ботів! Якщо акаунт публікує більше контенту, ніж це під силу людині, має мовні чи синтаксичні проблеми або не може зав’язати розмову, це має викликати підозру.
• І ні, якщо якийсь контент широко розповсюджується, це не означає автоматично, що він є правдивим. Насправді це навіть не означає, що він є популярним, оскільки купівля 50 000+ лайків, репостів, ретвітів та переглядів коштує всього пару сотень євро.
• Дезінформація часто націлена на емоції, вона апелює до нашого відчуття несправедливості, страху, гострої потреби, відрази та інших негативних проявів почуттів. Зображення, емоджі та потужні заголовки посилюють емоційний посил статті або посту в соціальних медіа. Зверніть увагу, як ці тактичні прийоми спільно використовуються для висвітлення тієї чи іншої ідеї.
• Жарти та сатира мають свої власні способи вираження та не повинні базуватися на фактах. Ось чому вони є жартами або сатирою. Посмійтеся, але не ставтеся до них як до розкритої правди.
• Якщо ви бажаєте перевірити свої навички, випробуйте свої сили у тесті EUvsDisinfo, щоб дізнатися, чи ви можете розрізнити реальні новини, сатиру та дезінформацію.

ПОДИВІТЬСЯ, ЧИМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ФАКТЧЕКЕРИ

База даних дезінформації щодо коронавірусу — FIRSTDRAFT
Сайти для перевірки фактів: Polygraph, StopFake, Snopes та Politifact
Знайдіть свого місцевого фактчекера із цього переліку або перейдіть за цим посиланням, щоби знайти організації, що співпрацюють із Facebook

Онлайн-розслідування — Bellingcat
Розкриття та роз’яснення дезінформації — Digital Forensics Lab

Європейські ініціативи:
База даних EUvsDisinfo
Європейська Комісія: євроміфи
Науково-дослідницький центр Європейського Парламенту: дезінформація
Європейські вибори 2019

Якщо ви хочете отримати більше інформації, ознайомтеся з нашим переліком для читання. А якщо вам здається, що ви знаєте все, про що ми написали в цій статті, і навіть більше, поділіться своїми знаннями з іншими!