Підводні інциденти й брехня на поверхні
Після пошкодження підводної інфраструктури в Балтійському морі кремлівська дезінформаційна машина запускає серію однотипних заперечень і спроб відвернути увагу.
Кілька інцидентів останніми роками підкреслили вразливість ЄС до гібридних атак на його критичну інфраструктуру. Те, що часто виглядає як диверсія та дестабілізація, викликає дедалі більше занепокоєння в ЄС. А щоб ускладнити ситуацію ще більше, кремлівська дезінформація оперативно з’являється слідом за цими інцидентами.
Починаючи від збиття літака рейсу MH17 Malaysia Airlines російськими силами в липні 2014 року й закінчуючи диверсією на газопроводах «Північний потік» у вересні 2022 року, кремлівська дезінформаційна стратегія базується на суміші заперечень, відволікання уваги та фальсифікацій для приховування правди.
Москва вкотре продемонструвала свою маніпулятивну стратегію, коли в листопаді минулого року було пошкоджено два важливих оптоволоконних кабелі в Балтійському морі. Подібний інцидент стався наприкінці грудня 2024 року, коли підводний кабель, що забезпечував енергопостачання між Естонією та Фінляндією, вийшов із ладу.
Російські дезінформатори скористалися розслідуванням цих двох інцидентів, щоб маніпулювати інформацією на користь своїх зовнішніх і внутрішніх інтересів.
Замовчування правди й поширення антизахідних наративів
Висвітлення таких інцидентів у підконтрольних російській державі та інших прокремлівських ЗМІ базується на двох підходах.
Перший підхід полягає в применшенні значущості цих інцидентів переважно через публікації фактичних звітів із західних джерел. Сам по собі цей підхід виглядає доволі невинним. Однак створення видимості журналістського висвітлення закладає підґрунтя для другого, значно більш підступного, методу маніпуляції.
Його суть полягає в практично одночасному поширенні оманливого наративу про те, що ці інциденти — провокації Заходу для обґрунтування збільшення військової присутності в Балтійському регіоні або зриву «мирних ініціатив» Дональда Трампа, а також частини більш широкої стратегії Заходу, спрямованої на завдання шкоди Росії.
Ті самі старі лякалки
У межах цих наративів запуск місії НАТО Baltic Sentry 14 січня 2025 року привернув більше уваги, ніж очевидна диверсія, що спровокувала її.
Того ж дня на сторінках прокремлівського таблоїда Gazeta.ru з’явилася стаття відставного полковника й військового коментатора Михайла Ходарьонка, який міркував про причини посиленої присутності НАТО в Балтії, а також натякав на можливе протистояння з Росією. Два дні по тому колишній офіцер спецназу й депутат Державної думи Андрій Колесник опублікував статтю в прокремлівському інформагентстві Vzglyad, де заявив, що дії НАТО в Балтійському морі порушують міжнародні норми судноплавства та спрямовані на ізоляцію Росії.
Одне з інформагентств висловило припущення, що НАТО начебто прагне «відрізати Санкт-Петербург від Європи» й установити цілковитий контроль над судноплавством у Балтійському морі, що є неправдивим твердженням, яке підтримує давній російський дезінформаційний наратив про «оточення Заходом». Водночас експерт, якого цитували в статті, назвав дії НАТО частиною «технології розв’язування Третьої світової війни».
Агов, провокатори!
Через декілька днів російське інтернет-інформагентство оприлюднило статтю під назвою «Європейська провокація в Балтії зазнала поразки», у якій звинуватило Німеччину, Польщу, Фінляндію та три країни Балтії в організації цих інцидентів.
Коли 26 січня шведська влада піднялася на борт судна Vezhen, що ходить під мальтійським прапором, після інциденту з оптоволоконним кабелем до Латвії, кремлівські інформагентства негайно заявили, що його нібито переслідували балтійські «пірати».
Офіційна російська тактика заперечення та відвертання уваги
На відміну від російських інформагентств, які намагалися роздмухати спекулятивні антизахідні наративи, російські чиновники утримувалися від різких коментарів, віддаючи перевагу звичній тактиці заперечення та відвертання уваги.
Речник Путіна Дмитро Пєсков першим відреагував на інциденти, що сталися в листопаді. Пєсков назвав твердження про можливу причетність Росії «абсурдом» і спрямував увагу на «відсутність реакції на українські диверсійні дії» в Балтійському морі, імовірно, натякаючи на дезінформаційний наратив Кремля про причетність України до вибуху на «Північному потоці».
Україна під прицілом Кремля
Звинувачення України є стабільним елементом російської дезінформації незалежно від того, ідеться про збиття літака авіакомпанії Malaysia Airlines, що прямував рейсом MH17, чи про диверсію на газопроводі «Північний потік». Звинувачення України залишається зручною тактикою для Кремля, що дає змогу перекладати відповідальність і водночас посилювати наратив про ворожість Києва та його політику дестабілізації.
То хто ж винен? Звісно, Україна.
Марія Захарова, речниця МЗС Росії, доповнила наратив, який розпочав Пєсков, заперечивши будь-яку причетність Росії до інцидентів і перейшовши до критики ЄС і НАТО за підтримку «терористичного режиму в Києві».
Згодом Захарова звинуватила НАТО у використанні інцидентів із кабелями як виправдання для нарощування присутності в регіоні, посилаючись на місію Baltic Sentry, а також у спробах «перетворити Балтійське море на внутрішнє море НАТО» й «обмежити експорт російської нафти».
Цікаво, що Дмитро Медведєв, колишній президент, а нині член Ради безпеки, який зазвичай не втрачає нагоди покритикувати Захід, промовчав про ці інциденти. Можливо, через свої попередні погрози перерізати підводні кабелі зв’язку?
Жоден інцидент не залишиться без спотворення
Істина полягає в тому, що сучасний світ є взаємозв’язаним. До того ж ці зв’язки слугують основою для функціонування торгівлі, комунікацій і навіть оборони. Взаємозв’язок є важливим фактором згуртованості, що об’єднує союзників і партнерів, а також дає їм змогу за потреби проявляти рішучість і солідарність.
Чи були нещодавні інциденти в Балтійському морі та інших регіонах випадковими або навмисними – це вже другорядне питання. Очевидно, що прокремлівський дезінформаційний апарат прагне використати ці випадки для розпалювання розбрату й нагнітання тривоги.
Не дайте себе обманути!
