Інфляція, стагфляція та брехня — економічна військова пропаганда Кремля

Економіка Росії зазнає тиску, але Кремль не хоче, щоб ви про це знали. Натомість Москва розпочала тотальну кампанію економічної воєнної пропаганди.

Кілька тижнів тому Володимир Путін заявив росіянам, що з економікою країни усе гаразд. Він навіть озвучив позитивні цифри для підтвердження: за даними МВФ, ВВП Росії виріс на 3,6 % у 2024 році, незважаючи на санкції, перевищивши прогнозовані показники, а рівень безробіття досяг рекордно низького показника — близько 2 %. У новорічному зверненні він запевнив співвітчизників: «Усе буде добре».

Як з’їсти підбитий танк?

Проте більш уважний аналіз показує набагато менш оптимістичну картину. Рекордно низькі показники безробіття насправді свідчать про масову нестачу робочої сили: багато росіян або мобілізовані для участі в дедалі більш кривавій війні в Україні, або назавжди покинули країну. Незважаючи на спроби Центрального банку Росії стабілізувати ситуацію та короткочасний стрибок після інавгурації президента США Дональда Трампа, російський рубль явно рухається низхідною спіраллю. Ціни на продукти стрімко зростають, і, хоча офіційну споживчу інфляцію зафіксовано на рівні 8,5 %, багато аналітиків уважають, що реальний показник значно вищий. Деякі звіти вказують, що з моменту вторгнення в Україну в лютому 2022 року інфляція сягнула 70 %.

Значна частина зростання російської економіки забезпечується за допомогою воєнної промисловості, проте її довгострокова вигода для економіки сумнівна. Чи можна з’їсти підбитий танк?

Ви ніколи не здогадаєтеся, слухаючи казки прокремлівських політичних коментаторів для світової аудиторії. Вони стверджують, що Росія за останні роки стала тільки сильнішою. Дехто навіть заявляє, що завдяки війні в Україні Росія тепер є четвертою найбільшою економікою світу або що Путін якимось чином продемонстрував економічну перевагу країни.

Що гірші справи, то більше пропаганди

Цікавий інцидент трапився під час нещодавнього візиту Путіна до Московського державного університету. Після того як він зазначив, що зарплати в університеті нижчі за середній рівень по Москві, він запитав, яким є цей середній рівень. Йому відповіли, що місячна зарплата становить близько 140 000–160 000 рублів (приблизно 1360–1560 євро). Путін виглядав явно враженим чи шокованим і вигукнув: «Не може бути! Більше». Може, йому згодовують ту саму економічну пропаганду, що й усім іншим, і він у неї повірив?

Навіть якщо Путін далекий від реального життя простих росіян, більш імовірне пояснення всіх економічних перебільшень у прокремлівській дезінформаційній екосистемі полягає в тому, що Кремль намагається спроєціювати наратив про економічний потенціал.

Мета — показати, що Росія здатна витримати більше, ніж її противники, і відбити в західних країн бажання підтримувати оборону України. Деякі експерти називають це економічною воєнною пропагандою Росії. Міфи про «стійкість» російської економіки вже багато років є невід’ємною частиною прокремлівської дезінформації, яка намагається переконати інші країни в тому, що санкції не просто неефективні, а ще й згубні та контрпродуктивні. Однак тепер, коли проблеми стали настільки очевидними, що навіть російські ключові ЗМІ не можуть ігнорувати їх, Кремль подвоїв зусилля з економічної пропаганди.

За допомогою «тіньового флоту» та складних схем обходу санкцій Росії вдалося пом’якшити їхні наслідки, принаймні настільки, щоб підтримувати економіку на плаву, а воєнну машину — у русі.

Однак немає жодних сумнівів у тому, що ці заходи дорого коштують країні. Російська економіка страждає від перегріву — коли попит перевищує пропозицію, що призводить до зростання цін, — і водночас балансує на межі стагфляції, за якої інфляція залишається високою, незважаючи на стагнацію зростання.

Центральному банку довелося підвищити ключову відсоткову ставку до 21 %, що стало максимальним значенням за десятиліття й чинить серйозний тиск на російський бізнес. Деякі аналітики також уважають, що Кремль маніпулює показниками державного боргу, щоб приховати реальні витрати на війну.

Іноземні інвестиції? Ні, відтік капіталу

Одним із найяскравіших показників стану російської економіки є її здатність залучати прямі іноземні інвестиції. Інвестиції — ключ до створення майбутнього добробуту.

Діаграми нижче ілюструють, як російська економіка поступово відкривалась та інтегрувалась у світову економіку, що було зумовлено зростанням цін на енергоресурси на початку 2000-х років, і залучала прямі іноземні інвестиції.

Це тривало до 2022 року й повномасштабного вторгнення в Україну. Відтоді вперше в сучасній Росії почався масовий і стійкий відтік капіталу — компанії виводили свої кошти. Вони або закривали бізнес, або стикалися de facto з конфіскацією активів чи вимушеним продажем за заниженою ціною російським суб’єктам, часто пов’язаним із Кремлем. Ці події стали тривожним сигналом для міжнародних інвесторів і бізнесу. У будь-якому разі так почалася історія саморуйнівної економіки.

Переважна частка російського боргу припадає на великі корпорації. Багато з них позбавлені можливості залучати міжнародні запозичення й чимдалі частіше змушені звертатися до російської держави для відновлення свого капіталу. Для підтримки російських компаній, особливо у воєнній промисловості, Росія використовує кошти з резервів і фондів стабільності, призначених для пенсій.

Прямі іноземні інвестиції в Росію, 1992–2023 роки (млрд дол. США), Світовий банк

Прямі іноземні інвестиції в Росію, чисті потоки 2020–2024 роки (млн дол. США), Trading Economics

Важкі часи попереду

Ситуація обов’язково погіршиться. Останні санкції США проти російських нафтових танкерів і 15-й пакет санкцій ЄС уже почали впливати на експорт російської нафти. Цей ефект, імовірно, посилиться, оскільки колишні покупці уникають суден під санкціями або не бажають використовувати їх. Експорт викопного палива з Росії досяг мінімуму від початку війни.

До того ж атаки українських дронів на нафтові об’єкти частішають: лише в січні 2025 року було уражено мінімум тринадцять нафтопереробних заводів і нафтобаз. США закликають Саудівську Аравію знизити ціни на нафту, щоб чинити тиск на Росію. Враховуючи, що російська економіка дуже залежить від вуглеводнів, фінансовий стан країни чекають важкі часи.

Понад 40 % бюджету вливається в армію та силові структури: пріоритети Кремля очевидні — війна за кордоном і репресії всередині країни. Наразі незрозуміло, чи призведе це повільне економічне удушення до того, що Путін вирішить припинити вторгнення в Україну. Деякі експерти вважають, що економічні труднощі ще недостатньо серйозні, щоб змусити Кремль змінити курс.

Україна та її народ несуть найбільші втрати від російської агресії. Але одне можна сказати напевно: економіка Росії не захищена, попри кремлівську пропаганду.

Не дайте себе обманути!