1000 й 4000 днів мови ворожнечі на підтримку війни Росії проти України

За понад тисячу днів повномасштабної війни Росії проти України прокремлівська риторика вийшла далеко за межі дезінформації. Вона перетворилась на небезпечну кампанію мови ворожнечі, що закладає ідеологічні підвалини для звірств і воєнних злочинів у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Краматорську й багатьох інших місцях України.

Під приводом «денацифікації» (кремлівський термін для позначення усунення демократично обраних лідерів в Україні й відновлення російського імперського контролю) Кремль використовує токсичне слово «нацист» для систематичної дегуманізації та демонізації українців, нав’язуючи громадськості, а також російським військовим переконання, що існування України за своєю суттю становить загрозу, тому її слід знищити.

Прикладом подібної риторики може слугувати стаття, яку опублікувало головне державне інформаційне агентство Росії «РІА Новини», що перебуває під санкціями ЄС, лише через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії. У статті під назвою «Що Росії слід зробити з Україною» представлено жахливий план знищення України й масових репресій. Дійшло до пропозиції перейменувати країну та стерти слово «Україна» з російської мови, замінивши його нав’язаними за десятиліття репресивної окупації російськими культурними й правовими структурами. Саме таким є рецепт знищення української держави та ідентичності.

Подібні геноцидні фантазії підхопили й посилили інші високопоставлені кремлівські діячі, включно з Дмитром Медведєвим, який відкрито закликав Україну та її народ «зникнути». Інший високопосадовець, колишній віцепрем’єр і колишній очільник Російського космічного агентства Дмитро Рогозін назвав Україну «екзистенційною загрозою» та закликав «покласти їм кінець» раз і назавжди.

Популяризація мови ворожнечі

У Росії мова ворожнечі щодо України стала загальною тенденцією. Вона проникла в російський інформаційний простір, а провідні прокремлівські дезінформаційні агенції беруть на озброєння декілька нижченаведених дискурсивних стратегій.

• Дегуманізація — наприклад, запевнення, що українці перетворилися на тварин, щоб викликати почуття огиди й зневаги.

• Демонізація — як у прямому, так і в переносному значенні, задля звинувачення України в бідах Росії.

• Заперечення існування — стверджуючи, що Україна не є реальною країною, а лише конструктом західних маніпуляцій і, відповідно, екзистенційною загрозою для Росії.

• Дзеркальні звинувачення — хибне звинувачення українців у плануванні вчинення звірств проти потенційних «визволителів». Один із найяскравіших прикладів — заява телеканалу RT про те, що «українці прагнуть російської крові», за два тижні до вторгнення.

• Історичний ревізіонізм — зокрема, заперечення чи прославлення минулого терору. Центральним елементом цієї стратегії є часто повторювана фраза «можемо повторити». На думку дослідників у галузі прав людини, ця фраза, зокрема, викликає в пам’яті деякі з найтемніших моментів історії України, включно зі сталінськими чистками й Голодомором, припускаючи, що ці звірства минулого «можуть повторитися» сьогодні.

Подібна риторика, яку неодноразово повторювали російські державні інформагентства впродовж багатьох років, зробила нормою не лише вторгнення, а й надзвичайну жорстокість, яка його супроводжує, виправдовуючи звірства як акти уявної самооборони й посилюючи громадську підтримку агресії. Результатом є систематична руйнація емпатії, що дає змогу вчиняти воєнні злочини під приводом захисту «російських інтересів».

Не дозволяйте ввести себе в оману! Підтримуйте Україну!