17 вересня в лукашенківській Білорусі: мілітаристська риторика в стилі СРСР і демонізація Польщі
У 2021 році режим Лукашенка запровадив нове державне свято «День народної єдності», яке відзначатиметься 17 вересня. Незважаючи на те що пропаганда намагається замовчувати цей факт, але дата 17 вересня насамперед запам’яталась як річниця нападу та вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році, що було заплановано й сталося за згоди нацистської Німеччини, відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа, підписаного в серпні 1939 року між СРСР і Німеччиною.
Напад СРСР 17 вересня зі сходу відбувався в той самий час, коли Польща протистояла вторгненню нацистської Німеччини на заході, яке почалося на декілька тижнів раніше, 1 вересня 1939 року. Тому ця дата вважається особливою та викликає глибоке обурення як у Польщі, так і в усій Європі. Лукашенко хвалив рішення Сталіна розширити Білоруську Радянську Республіку завдяки інтеграції регіонів, які Польща отримала за Ризьким мирним договором 1921 року. Оголошуючи державне свято, Лукашенко заявив: «… Возз’єднання білоруського народу в 1939 році допомогло країні перемогти у Великій Вітчизняній війні …»
Наразі в Мінську та інших містах влада розвішує плакати з офіційними привітаннями, організовує концерти й «патріотичні акції». Очікується, що Лукашенко виступить із промовою, але про це поки що не повідомлялося.
Нелегальні мігранти як важіль тиску на ЄС
Наприкінці серпня 2023 року міністерства внутрішніх справ Польщі та країн Балтії провели консультації щодо співпраці у сфері безпеки й ситуації в Білорусі. Вони вимагали від білоруської сторони вислати групу «Вагнер» зі своєї території та припинити транспортування нелегальних мігрантів і біженців до кордонів Білорусі з ЄС. Польська прикордонна служба повідомила про 20 700 спроб несанкціонованого перетину кордону з боку Білорусі за період із січня до серпня 2023 року. Польща попередила Білорусь, що всі її прикордонні пункти пропуску з країнами ЄС можуть бути закриті, щоб запобігти критичним ситуаціям, таким як стрілянина чи масовий прорив кордону мігрантами.
Лукашенко відповів, що обговорюватиме вислання групи «Вагнер» лише після того, як іноземні військові покинуть Польщу та країни Балтії. Інакше кажучи, він провів паралель між найманцями групи «Вагнер» і військовими НАТО, які діють у країнах-партнерах на основі міжнародних угод. Лукашенко також доручив своєму прем’єр-міністру почати переговори з Польщею. Нещодавно повідомлялося, що найманців групи «Вагнер» у Білорусі стало значно менше.
Войовнича риторика Мінська
У білоруських організаціях працюють ідеологи, чимало з яких мають досвід роботи в спецслужбах. Їхня робота полягає в підтриманні політичної дисципліни й контролю над робітниками, а також у просуванні наративів режиму. Керівні вказівки для ідеологів, опубліковані в серпні 2023 року, наказували їм поширювати твердження про агресію з боку західних держав на чолі із США, посилення мілітаризації Польщі та країн Балтії, а також підтримувати риторику, що «українська криза» сталася через провокації Заходу. У керівних указівках стверджувалося, що є додаткова загроза у формі антибілоруської інформаційної кампанії, розгорнутої Заходом. Тон і концепція були дуже схожі на класичну радянську агітпропаганду.
Цей самий документ містив обґрунтування створення народного ополчення в Білорусі в липні 2023 року з посиланням на схвальну роль, яку відіграло радянське народне ополчення під час Другої світової війни. На цю нову мілітаризовану структуру в Білорусі покладено активну роль у «підтриманні порядку», якщо внаслідок гіпотетичної агресії Заходу буде введено воєнний стан.
Вихваляння ядерної зброї…
Білоруська державна пропаганда має тенденцію зображати Польщу як головну безпосередню загрозу, що стоїть перед країною, і водночас намагається нагнітати загальний страх серед білорусів перед так званою західною агресією. Державні телеканали (див. тут і тут) і прокремлівські ЗМІ, що працюють у Білорусі (див. тут і тут), стверджують, що Білорусі вкрай потрібна російська тактична ядерна зброя, щоб захиститися від агресивного Заходу, зокрема від Польщі. На державному телеканалі ОНТ, наприклад, заявили, що розміщення ядерної зброї в Білорусі завадить планам Польщі анексувати захід країни. Це безпідставне твердження про таємні плани Польщі захопити територію західної Білорусі й/або України постійно використовується для поширення дезінформаційного наративу про «агресивну Польщу», що, у свою чергу, використовується для того, щоб заплутати й відвернути увагу від поточної російської агресії проти України.
У репортажі на телеканалі «Білорусь 1» від 4 вересня 2023 року стверджується, що розміщення ядерної зброї в країні не буде єдиною відповіддю Мінська на «польську мілітаризацію». У заяві говориться: «Кількість білоруських військ не зростає, але не думайте, що ми нічого з цим не робимо. Якщо додати народне ополчення та війська територіальної оборони, то білоруська армія стає втричі більшою. І вона автоматично стає чисельнішою за польську». У телерепортажі також представили Польщу як військову загрозу для країн ЄС, що зростає, зазначивши: «Європа й США створили монстра на своїй території. Невже вони не розуміють, що така армія [польська] стане загрозою не тільки для Білорусі та Росії, але й для самої Європи? Німеччина та Чехія, напевно, забули свою історію. […] Історія повторюється й сумно закінчується для тих, хто нічого з неї не навчається».
…на тлі зростання внутрішніх репресій
Розмови про війну й конфлікт у Білорусі супроводжуються репресіями всередині країни. Станом на кінець серпня правозахисники повідомляли, що в слідчих ізоляторах і виправних установах Білорусі утримується 1496 політв’язнів. Загалом із серпня 2020 року, за наявними даними, щонайменше 4898 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності за політично вмотивованими справами, щонайменше 3763 особи засуджено в політично вмотивованих кримінальних справах. Як ми задокументували, кількість цих випадків не зменшується, а правозахисники регулярно виявляють і документують випадки тортур під час розслідувань у політично мотивованих кримінальних справах. Раніше ми докладно повідомляли про репресії в Білорусі проти журналістів, громадянського суспільства й населення: див. тут і тут.
Назад до школи чи назад в СРСР?

Білорусь за часів Лукашенка давно відома своєю подібністю до Радянського Союзу. Протягом останніх трьох років тенденція героїзації радянського минулого й маніпулювання історичними фактами заради сучасної політичної вигоди дуже посилилася. Цільовою аудиторією цієї ідеологічної маніпуляції є, зокрема, діти. Міністерство освіти й Генпрокуратура разом підготували три види підручників на тему «геноцид білоруського народу» у Другій світовій війні для різних вікових груп школярів.
Виступаючи на телеканалі «Білорусь 1» в інтерв’ю з нагоди початку нового навчального року 1 вересня 2023 року, міністр освіти Білорусі Андрій Іванець оголосив, що до 2027 року всі шкільні підручники будуть відредаговані, щоб зробити їх «максимально наближеними до тих, які були за радянських часів». Міністр розкритикував вправу в чинному підручнику російської мови для другокласників, де згадується «карта лісових ельфів». «Це, мабуть, веселе завдання для дітей, але як воно стосується виховання любові до Батьківщини?» — запитав Іванець. За його словами, радянський підручник 1982 року пропонував набагато більше практичних вправ, як-от прославляння Радянської Конституції та розуміння того, як працює влада.
Режим Лукашенка «мобілізує» історію та має дуже прямий і подібний до СРСР інструментальний підхід щодо організації суспільства, особливо для учнів і студентів. Ось нещодавня заява Ігоря Луцького, заступника голови Адміністрації Президента: «Ми почали працювати з молоддю, поколінням, що підростає. Ми намагаємося не впустити жодної цільової аудиторії, щоб донести державну позицію. І все, що добре для держави, — добре для кожної людини. Усе, що добре для людини, те добре й для суверенітету».
Майбутнє нашої країни залежить від… пам’яті про СРСР
За останні три роки сотні шкіл по всій Білорусі перейменували на честь радянських героїв, щоб заохотити білорусів ушановувати їхню пам’ять. Середню школу № 35 у місті Брест, наприклад, перейменували на честь маршала СРСР Костянтина Рокоссовського.
Наратив про геноцид з’явився у 2021 році як частина пропагандистської кампанії з дискредитації народного інакомислення. Очевидно, що немає нічого поганого в обговоренні Другої світової війни зі школярами, з огляду на той тривалий біль, який вона завдала білоруському народу. Проте контекст має значення. Після широкомасштабних протестів 2020 року суттєві й постійні маніпуляції історією Другої світової війни з боку режиму охоплюють проведення паралелей між нацистською Німеччиною й сучасними західними країнами та ЄС, а також між колабораціоністами нацистів і політичними опонентами режиму Лукашенка.
Поки Лукашенко збільшує обсяги своєї пропаганди, 17 вересня є датою, коли потрібно згадувати про жахи репресивних і тоталітарних систем та діяти в інтересах і заради блага Європи.