Перевір джерело. Перевір джерело. Перевір джерело…

Журналісти про дезінформацію. Частина 6: Молдова

Чесна журналістика лежить в основі демократичного суспільства. З нагоди Всесвітнього дня свободи преси EUvsDisinfo публікує низку статей, надаючи голос незалежній журналістиці у країнах Східного партнерства. Частина 6. Молдова

Журналісти EUvsDisinfo поспілкувалися із чотирма відомими молдовськими колегами, які висловили свої думки щодо викликів для сучасної журналістики та розповіли про власний досвід. Наталія Морарі працює на каналі TV8. Василе Ботнару – на Radio Europa Liberă (Радіо Вільна Єкропа). Аліна Раду – в газеті Ziarul de Gardă. Дорін Галбен – незалежний влогер. Проблема дезінформації в Молдові, як і всюди, є гострою, але є також і шляхи боротьби з нею.

Чому так важлива журналістика?

Наталія Морарі:

Роль журналістики не змінилася. Хоча зараз нелегкі часи для якісної журналістики, та ми все одно повинні надавати людям правдиву перевірену інформацію та допомагати їм приймати рішення на її основі. Дуже легко зробити контент «вірусним», цитованим, але це автоматично не означає справжню журналістику.

Аліна Раду:

Роль журналіста – не лише інформувати, а ще й залучати суспільство до рішення проблем. Мені подобається, коли журналісти розповідають правдиві історії на проблемні теми, виявляють сміливість протистояти корупції та порушникам прав людини.

Аліна Раду з газети Ziarul de Gardă.

Василе Ботнару:

Журналістика – це як ремінь передачі між людьми різних професій. Може, я старомодний, але я вірю у відповідальну, мотивовану, «місіонерську» журналістику. Зайти за лаштунки та надати не висновки, судження та коментарі, а факти, щоб люди могли сформувати свою власну думку.

У чому полягає небезпека дезінформації?

Наталія Морарі:

Найновіші приклади дезінформації породив COVID-19: [заяви про] «чіпування» та диявольский план, створений на Заході. Це призвело до того, що люди не робили щеплення і наражали на небезпеку себе та інших.

Наталія Морарі, TV8.

Дорін Галбен:

Дезінформація про COVID-19 вплинула і продовжує впливати на життя моїх друзів та членів родини – чи то через теорії змови, чи то через створення оманливого та легковажного ставлення, яке призводило до важкого перебігу хвороби.

Дорін Галбен, незалежний влогер.

Аліна Раду:

Із розвитком професійних джерел дезінформації (наприклад, деяких каналів, які фінансує Кремль) багато журналістів зазнають нападок та погроз від «армії» тролів та людей з фальшивими акаунтами в соціальних мережах. Дезінформація завдає суспільству дуже серйозної шкоди. Короткострокова шкода включає гнів, розчарування та інші негативні емоції в людей, які вірять хибній інформації. Але є й довгострокова шкода: втрата довіри до науки. Втрачається довіра до ЗМІ, а це завдає удару по загальному рівню довіри в суспільстві. Довіру відновити дуже важко.

Що можуть робити люди, щоб уникати дезінформації або протидіяти їй?

Аліна Раду:

Моя порада така: вибирайте інформацію, як вибираєте фрукти на базарі. Оберіть надійні ЗМІ, які вам не зашкодять. Як погані яблука можуть бути отруйними, так і медіа-продукти, такі як фальшиві новини, можуть завдати шкоди. Це схоже також на знайомство з новою людиною: ви деякий час спілкуєтесь, щоб зрозуміти, чесна ця людина чи ні.

Дорін Галбен:

Коли я натрапляю на дезінформацію, я намагаюся знайти докази, що вона неправдива, і говорю про це в моїх шоу, інтерв’ю та у блозі. Останнім часом я вказую на випадки дезінформації на платформі TV PRIVEȘTE, яку підтримує Центр незалежної журналістики.

Наталія Морарі:

Перевір джерело, перевір джерело, перевір джерело! Обережно слідкуй за тим, що читаєш та поширюєш у соціальних мережах. Дуже часто люди лише проглядають заголовки, не відкриваючи самих новин. Навчись дізнаватися, хто стоїть за тим чи іншим ЗМІ. Навчись дізнаватися, хто його головний редактор. Не так важко скласти список надійних ЗМІ у своїй країні або області. Перш ніж поширювати, переконайся, що ЗМІ не просувають приховані інтереси якогось олігарха або політичної партії.

Василе Ботнару:

На жаль, брехня хитріша за істину. Кажуть, що «у брехні ноги короткі, вона далеко не зайде, але прокрадеться». Ми живемо у часи «постправди», коли немає жодних обмежень на поширення бездоказової інформації або дезінформації. Кінцевою метою є маніпуляція. Прикладами можуть бути Крим та Сирія. Багато хто пам’ятає приклад брехливих новин про розп’ятого хлопчика на Донбасі.

Василе Ботнару з Radio Europa Liberă (Радіо Вільна Єкропа).

Яким буде ваше послання у зв’язку зі Всесвітнім днем свободи преси?

Аліна Раду:

Не дозволяйте політикам перешкоджати зусиллям професійних репортерів. Коли політики контролюють пресу, рекламу, Раду телерадіомовлення, Пошту Молдови, вільним репортерам не дають працювати, і тоді програє все суспільство, виграють лише корупціонери.

Василе Ботнару:

Преса – це інструмент громадського нагляду за тими, кому ми делегуємо владу. Якщо ми хочемо жити у здоровому суспільстві, це необхідно. В іншому випадку ми отримаємо альтернативну картину, де журналісти сидять у тюрмах, а в країні домінує авторитаризм.

Дорін Галбен:

Добре інформованою людиною важко маніпулювати!

***

Цей матеріал завершує серію із шести статей, отриманих із країн Східного партнерства з нагоди Всесвітнього дня свободи преси. Ми вдячні всім 28 журналістам із шести країн за те, що вони взяли участь у цьому проекті і поділилися своїми поглядами та міркуваннями.

Свобода преси залишається одним із найважливіших питань, і світові тенденції за останні 12 місяців, на жаль, не надто обнадійливі. Згідно з даними V-DEM Institute (Інституту різновидів демократії), у 2020 році дві третини країн світу ввели обмеження на діяльність ЗМІ. Як виявив недавній збір даних Комітету захисту журналістів, у 2020 році 274 журналісти у світі були ув’язнені за свою роботу. Індекс свободи преси 2021 року показує, що журналістика, ймовірно, є найкращою вакциною проти дезінформації. Однак через обмеження, пов’язані з COVID-19, її робота була частково або повністю заблокована у 73% зі 180 країн, де проводили опитування «Репортери без кордонів». Зокрема це стосується східних сусідів Євросоюзу, в яких журналісти також зазнали серйозних фінансових труднощів. Однак є всі підстави боротися за якісну журналістику та протидіяти дезінформації, тому що свобода преси – це наша власна свобода, і вона потрібна нам кожного дня.

Попередні статті: Частина 1. Білорусь; Частина 2. Грузія; Частина 3. Вірменія; Частина 4. Україна; Частина 5. Азербайджан.