Ключові наративи прокремлівської дезінформації, частина 4: «неминучий крах»
Визначальною рисою прокремлівської дезінформації є її повторюваність. Попри епатажність їхніх вигадок, прокремлівські ЗМІ часто повторюються наче заїжджена платівка, постійно використовуючи кілька основних посилів для внутрішньої та міжнародної аудиторії. Це не є випадковістю чи помилкою, це — частина задуму, бо повторення брехні робить її більш правдоподібною. Прокремлівські дезінформаційні ресурси досягають цього ефекту за рахунок послідовного використання певного набору повторюваних наративів або шаблонів, під які вже підганяються конкретні історії.
Наратив — це загальний посил, який передається за допомогою текстів, зображень, метафор та інших засобів. Наративи допомагають передати певні сенси та погляди цільовій аудиторії, створюють відчуття тривоги та роблять інформацію більш принадною. EUvsDisinfo визначили набір із п’яти домінуючих наративів, які використовуються російськими та прокремлівськими дезінформаційними ЗМІ. Ми неодноразово стикалися з цими ключовими прикладами прокремлівської дезінформації: під час спроб втручання у вибори, в ході пандемії COVID-19 та для виправдання неспровокованої війни в Україні.
Цього літа ми представляємо вам поточний огляд цих наративів. Перейдемо до четвертого наративу: «неминучий крах». Також читайте наші попередні матеріали про інші наративи: «еліти проти народу», «цінності під загрозою» та «втрата суверенітету».
Наратив номер 4: «неминучий крах»
В арістотелевій риториці поняття kairos позначає момент для невідкладної дії. Оратори звертаються до цього поняття, коли їм треба сказати слухачам: «дій негайно, поки не пізно!». У контексті прокремлівської дезінформації цю функцію виконує наратив про «неминучий крах».
Російські та прокремлівські дезінформаційні ЗМІ регулярно використовують цей наратив. Наприклад, ЄС знаходиться на межі розпаду, США розвалюються, НАТО розвалюється, приєднання України до ЄС може спровокувати розвал союзу, глобальна фінансова система руйнується.
В уяві кремлівських пропагандистів цьому краху сприяють і інші чинники. Наприклад, карикатурист «РИА Новости» описує тероризм у Європі як смертоносного скорпіона, якого європейці необачно запхали собі до кишені.
Оригінальна ілюстрація: «РИА Новости»
Стара історія
Росія вже понад сто років пророкує Європі неминучий крах. Страшилки про те, що Європа чи держави-члени ЄС «стоять на межі громадянської війни», працювали так само добре у 2019, як і у 1919 році.
Російські державні ЗМІ годують свою внутрішню аудиторію численними байками про те, наскільки жахливе життя в ЄС: там постійні заворушення, насильство, злидні, політичний екстремізм тощо. Все це необхідно для того, щоб заспокоювати людей, які живуть у Росії, яка, навпаки, не стоїть на порозі неминучого краху на відміну від інших країн.
«Неминучий крах» — це напрочуд продуктивний наратив, який знаходить відгук як у внутрішньої, так і міжнародної цільової аудиторії, незважаючи на те, що в Європі так і не сталося громадянської війни і ЄС так і не розпався. Ба більше, за багатьма показниками союз продовжує процвітати.
Особливо вразливими до цього наративу є цільові аудиторії, які з тих чи інших причин (обґрунтованих і не дуже) вже побоюються політичних та соціальних потрясінь у своїх країнах.
Таким чином цей наратив особливо ефективно працює в періоди реальних політичних викликів, як це було під час міграційної кризи восени 2015 року, під час пандемії, а тепер і під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Фінальна битва
Величезний приплив мігрантів до Європи, безумовно, поставив серйозні проблеми перед європейськими урядами, але російські та прокремлівські ЗМІ у своєму висвітленні максимально згустили барви, зображуючи ситуацію як системний колапс. Звичайно ж, «система» вціліла і навіть не зазнала будь-яких видимих ушкоджень, але кремлівські інформаційні ресурси продовжують мусувати образ «колапсу» у своєму лексиконі.
На ранніх етапах спалаху COVID-19 у березні 2020 року філософ-націоналіст Олександр Дугін із задоволенням спостерігав за «розпадом» західних демократій:
«Світова капіталістична система впала в одну мить. У нас цього поки що не зрозуміли. Але скоро зрозуміють. А це значить, що розвалився сам життєвий світ ліберальної глобалізації — світ офісних робітників та б’юті-блогерів, трансгендерів та клімат-активістів, борців за права людини та хіпстерів, мігрантів та феміністок».
Той самий підхід простежувався і у висвітленні російськими та прокремлівськими ЗМІ протестів «жовтих жилетів» у Франції. Право виражати невдоволення урядом та політикою є невід’ємною частиною демократії, і громадяни будь-якої європейської держави користуються безумовним правом на мирний протест. Рух «жовтих жилетів» та інші подібні до нього прояви невдоволення є частиною європейської демократичної традиції. Вони є доказом не краху системи, а її здатності переосмислювати та оновлювати себе.
Незважаючи на провал їхніх пророцтв, прокремлівські дезінформаційні ЗМІ продовжують фантазувати про неминучий крах їхніх західних «противників» і після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Прокремлівські інформаційні ресурси стверджують, що війна в Україні — це лише трюк заходу, покликаний відтермінувати «неминучий крах глобального капіталізму».
Наратив про «неминучий крах» також іноді використовується для того, щоб нарікати на «крах» європейських моральних цінностей та традицій. Російські та прокремлівські дезінформаційні ЗМІ, наприклад, регулярно називають захист прав дітей у Європі зазіханням на «сімейні цінності». Суть звинувачень: Європа вмирає, бо відмовилася від добрих звичаїв та моралі.
Зрештою історії про «смерть Європи» сильно перебільшені. Подолання періоду економічних турбулентностей та глобальної пандемії або вирування політичних пристрастей геть не варто сприймати як екзистенційний колапс.
Докладніше про «неминучий крах» читайте тут.
