Молдова: політичний тиск у газопроводі
Поки тиск газу у трубах, що проходять через Молдову, дедалі знижувався, зростав політичний тиск з боку Росії на новообраний реформістський уряд партії “Дія і солідарність” (PAS) у вигляді погроз припинити поставки газу. PAS прийшла до влади в липні на обіцянці направити подальший розвиток Молдови в бік ЄС.
Схоже, що штучна криза цін на газ у минулому місяці була приурочена до наближення зимового сезону: газ було використано в якості геополітичної зброї. Російська державна газова компанія “Газпром” підвищила ціни на поставки газу для спільної російсько-молдовської газової компанії Moldovagaz із 550 до 790 доларів США за тисячу кубометрів і зменшила обсяги газу приблизно на третину. Молдова оголосила надзвичайний стан і почала імпортувати газ з інших країн за сприяння ЄС після закінчення терміну дії контракту з “Газпромом” наприкінці вересня.
Назвіть ціну
Скільки коштує газ для Молдови за новим контрактом? Згідно із заявами прес-секретаря президента Путіна Дмитра Пєскова та прокремлівських ЗМІ за його прикладом: “Газпром” запропонував справедливу ціну на основі комерційного рішення.
Претензії, звинувачення та дезінформація
Окрім першого наративу Пєскова про “це лише бізнес”, ми можемо виділити й інші основні наративи, які ширилися прокремлівською медіа-екосистемою, які пояснювали, чому виникла газова криза, хто в ній винен і що необхідно для її вирішення.
“Контракти закінчуються, тепер русофобка Санду має заплатити”
Для розуміння контексту важливо згадати, що Кремль втратив свого вірного союзника у вищому керівництві Молдови, колишнього президента Ігоря Додона, у 2020 році. Тепер, на думку Кремля, нинішній президент Мая Санду та її уряд, орієнтований на реформи, має розплачуватися за свою політику. Деякі наративи, які просувають російські державні ЗМІ, будуються навколо ідеї, що Захід оточує Росію і виношує змову проти неї. Ось кілька цитат з російського державного телеканалу “Росія-1”: “Русофобська Молдова – це пішак у шаховій партії Вашингтона та Брюсселя” та “Санду підіграє такому же русофобському Києву, приєднуючись до Кримської платформи. Санду має поплатитися за це і понести покарання”.
Російські державні ЗМІ в Молдові, такі як місцева версія інформаційного агентства Sputnik або “Комсомольская правда”, найбільша газета в Молдові, яка належить Росії, вели особливо агресивний наступ. Заголовки Sputnik містили такі приклади: “Не можна плювати в обличчя країні, у якої ви просите знижку на поставки газу” або “Опосередковано оголошуючи війну Росії, ви не можете отримати добру ціну на газ”. Наратив, який набув найбільшої популярності у Facebook, знову надійшов з видання “Комсомольская правда”, яка запитала, чи можна “кусати російського ведмедя, а потім вимагати знижку на газ“. Тепер читачам повідомляють: “Прийнято рішення: газ вдвічі дорожчий, ніж раніше“.
Цілком у дусі психологічних фобій у додатковому наративі стверджувалось, що “Молдова є жертвою західних русофобів”.
“Змова з метою задушити Придністров’я”
Інші наративи перевертають логіку “йдеться лише про гроші” з ніг на голову, замовчуючи, хто саме підвищив ціни на газ і зменшив обсяги поставок. Ця маніпуляція зустрічалася у наративах кількох російських ЗМІ, включаючи “Известия”, “НТВ”, Regnum, Fondsk.ru та інших, які стверджували, що “Санду хотіла задушити Придністров’я / Санду має дати гарантії щодо Придністров’я”. (Придністров’я накопичило заборгованість приблизно в 10 разів більшу, ніж “Газпром” просить у Moldovagaz. Але до Придністров’я у “Газпрому” немає жодних претензій.)
“Альтернативні постачальники газу безнадійні”
У жовтні Молдова звернулася до ЄС по допомогу, яка була запропонована вже 28 жовтня в розмірі 60 млн євро через нову програму бюджетної підтримки. Молдова також успішно шукала можливості імпорту газу з інших країн, зокрема з України та Польщі. Прокремлівські ЗМІ принижували значимість або висміювали ці дії уряду у своїй дезінформації. Ключові російські державні телеканали задавали такий тон: У популярній програмі “60 минут” на телеканалі “Росія-1” звернення Молдови до України з проханням купити газ було названо “смішним, враховуючи той факт, що Україна замерзає сама”. У політичному ток-шоу “Время покажет” на Першому каналі обіцянку України давати газ Молдові назвали “політичним актом, а не бізнесом”, а телеканал Збройних сил РФ “Звезда” назвав “абсурдом” рішення Молдови купувати газ з інших джерел, ніж у “Газпрому”.
У прокремлівській екосистемі в Росії та за її межами меседжі центральних ЗМІ завжди повторюються, відтворюються або просуваються численними меншими прокремлівськими медійними гравцями або платформами. Провідні ЗМІ вказують шлях решті медіа-спільноти, а їхні схвалені керівництвом репліки досягають цільових аудиторій ключовими мовами в усьому світі.
“Уряд Санду впаде”
Ідея про те, що уряд Санду і сама Молдова знаходяться на межі розпаду, є свого роду збірним наративом, навколо якого гуртуються інші кліше, направлені на те, щоб продемонструвати марність вибору уряду, який не дотримується лінії поведінки, що диктується з Москви. Була розроблена низка наративних історій, у яких стверджується, що, наприклад, економіка скоро обвалиться, наближається системна криза, суспільно важливі функції не будуть виконуватися, а прийдешня зима буде катастрофічною.
Ці “класичні історії Кремля” нагадують дезінформацію, яка здавна супроводжувала політичні зміни, особливо Помаранчеву революцію в Україні. Давайте згадаємо подібні випадки з нашої бази даних.
Яку роль відіграла дезінформація? Чи досягла вона успіху?
По-перше, для російської внутрішньої аудиторії ця дезінформація підтримує постійно присутній прокремлівський наратив про те, що Росія є фортецею в облозі. По-друге, критика України та Польщі стала для Кремля майже рефлексом.
Що ж стосується Молдови, то справедливо припустити, що дезінформація посилила тиск на молдовську владу під час газових переговорів. Вона створила невизначеність щодо того, які вимоги будуть висунуті далі під час переговорів. Іншою метою, схоже, було створення атмосфери невизначеності та занепокоєння в молдовському суспільстві, яке вимагало від влади швидкого вирішення газової кризи, створюючи додатковий тиск.
У той же час чутки про кризу є сприятливим грунтом для теорій змови чи навіть паніки. Уряду доводиться працювати не тільки з фактичною суттю кризи, а й приділяти час і увагу суспільному спокою і нервозності. Збірний наратив сприяє розхитуванню політичної стабільності або навіть розпалюванню паніки.
Стратегічні комунікації Молдови
Стратегічні комунікації уряду були, порівняно з іншими ситуаціями, більш активними і забезпечували населення достовірною інформацією: уряд звертався по допомогу до ЄС і партнерів, розповідав громадськості про свої конкретні рішення. За словами молдовських спостерігачів, таких як Йон Преаска, головний редактор економічного порталу Mold-Street.com, є підстави вважати, що ці комунікації допомогли зберегти спокій та обмежили ефект дезінформації.
Керівництво Молдови та ЄС ефективно протистояли дезінформації про те, що “Молдова є маріонеткою ЄС і США”, підкреслюючи, що рішення спочатку прийматимуться в Кишиневі, і ЄС не буде спонукати країну рухатися в певному напрямку. Так, ЄС надавав підтримку, включаючи фінансування, але у відповідь на запит з боку Молдови. Водночас той факт, що ЄС надав підтримку, був використаний для протидії дезінформації, пов’язаної з газовою кризою.
Чим все закінчилося?
Наразі газова криза вирішена укладанням нового п’ятирічного контракту, в якому передбачено механізм розрахунку цін. Ситуацію врегульовано: газ тече по трубах. Придністров’я отримує газ і виробляє свою частину електроенергії.
Але треба підкреслити, що прийти до цього результату було не просто: цьому передував період інтенсивних публічних комунікацій та дезінформаційних наративів з боку прокремлівських ЗМІ, які створювали невизначеність щодо майбутніх поставок газу. Уряд Молдови приділив серйозну увагу формуванню громадської думки та допоміг розрядити напружену атмосферу. Підтримка також надійшла з боку ЄС і партнерів. Цього разу дезінформація не спрацювала.
Дивіться наші попередні статті про вибори в Молдові тут і тут.
