Примусове переселення 700 000 осіб – все заради дезінформації

Призначені Кремлем правителі так званих Донецької та Луганської «народних республік» («ДНР» та «ЛНР») 18 лютого наказали розпочати переселення жінок, дітей та літніх людей з непідконтрольних уряду територій на сході України (Донбасі) через міжнародно визнаний кордон у Ростовську та Воронезьку області Росії.

На перший погляд, ця «евакуація» може здатися благородним актом гуманізму, спрямованим на захист невинних людей від руйнівної дії війни. Тільки от погрози війни з боку Збройних сил України сепаратистам не надходило. Навпаки, Міноборони України робило послідовні та чіткі заяви. Усі дії, що проводяться в цьому районі, мають оборонний характер і виключно у відповідь на загрозливе та ескалаційне нарощування російської військової сили на кордонах з Україною, а також у незаконно анексованому Криму та ОРДЛО.

Якщо ці накази про переселення не є ні пропорційною, ні необхідною реакцією, то, що ж відбувається насправді?

Тут варто взяти до уваги кілька промовистих знаків. По-перше, найочевидніше пояснення з’явилося вже через три дні, коли в ніч на 21 січня господар Кремля заявив про визнання незалежності непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей. За цим кричущим порушенням міжнародного права майже відразу ж пішов ще один добре відпрацьований прийом Кремля: введення військ через кордон під виглядом «миротворчих операцій» у грубе порушення територіальної цілісності і суверенітету України. Створивши за кілька днів до цього фальшиву «гуманітарну кризу», Кремль потім швидко використав її як привід для нової неприхованої агресії проти України.

По-друге, російські державні ЗМІ неухильно розганяють брехливу риторику про те, що Україна планує розпочати великий наступ. Хоча міф про агресивні наміри України був цілком і повністю розвінчаний безліч разів, цей наратив досі залишається одним із центральних елементів маніпулятивної та підступної інформаційної кампанії, розв’язаної російською владою, їхніми маріонетками, а також підконтрольними ним дезінформаційними ЗМІ та журналістами.

По-третє, історія про доблесну спробу врятувати ні в чому не винних мирних жителів від «наступу кровожерливих укрів» ідеально лягає в наполегливий дезінформаційний наратив про «геноцид російськомовного населення» на сході України. Тільки от насправді немає ні наступаючих полчищ, ні геноциду. Цей злоякісний міф був викритий, зокрема, російськими незалежними ЗМІ.

Російські офіційні особи, в тому числі на найвищому рівні, зчиняли галас про необхідність захисту «русского мира» ще до незаконної анексії Криму у 2014 році. Тож неважко зрозуміти, як резонансні брехливі заяви про «порятунок невинних людей» можна використовувати як черговий елемент виправдання наступальних дій проти України. Насправді навіть не потрібно нікого «рятувати», досить просто голосно волати про це та називати брехнею все, що спростовує ці вигадки.

По-четверте, щоб посилити наратив про геноцид, Кремль знову здув пилюку зі старого порівняння з інтервенцією НАТО в Косово для захисту етнічних албанців. Кремль уже експлуатував цей аргумент направо і наліво у спробах виправдати незаконну анексію Кримського півострова. І заяви про необхідність «захисту понад 700 тисяч людей» на Донбасі, напевно, поширюються з аналогічними намірами.

Нарешті, нещодавня ескалація бойових дій вздовж усієї лінії зіткнення та десятикратне збільшення порушень режиму припинення вогню, включаючи обстріл дитячого садка, розпочали саме сепаратистські сили, що підтримуються Росією. На перший погляд, логіка зовсім не зрозуміла – спочатку атакувати, а потім демонструвати гуманітарні жести. Хоча саме в цьому може бути весь сенс: заплутати, приховати справжні наміри, спотворити факти. Все за старою методичкою кремлівської пропаганди.

У цьому світлі накази про насильницьке переселення з ОРДЛО нібито 700 тисяч чоловік можуть служити зовсім іншій меті. Набагато ймовірніше, що ці накази, які були віддані у вигляді підозріло синхронізованих відеозвернень і, скоріше за все, записані за кілька днів до посилення обстрілів, насправді є ретельно продуманою інформаційною маніпуляцією для посилення тиску на Україну в рамках перманентної кампанії кремлівської дезінформації.