Вибори — це поле бою Кремля: не брати до уваги результати й посилювати суперечки
У країнах — учасницях ЄС із 6 по 9 червня відбувалися вибори до Європейського парламенту, які стали найбільшим демократичним заходом у Європі. За їхніми результатами надаються мандати членам Європейського парламенту на наступні п’ять років, а також буде призначено наступного президента Європейської комісії та Колегію комісарів ЄС.
У цій серії статей ми наводимо приклади основних тактик, методів і процедур, спрямованих проти виборів до Європейського парламенту, що використовуються прокремлівськими маніпуляторами й дезінформаторами. Ми продовжуємо аналізувати спроби наклепу на адресу лідерів, провокування недовіри, сумнівів і розколу, засмічування соціальних мереж хибною інформацією в намаганні налаштувати громадськість проти України, а також проєціювання недоліків самої Росії на ЄС. Усе це робиться, щоб відвернути увагу від реальної ситуації в самій путінській Росії.
У першій статті ми проаналізували методи наклепу на видатних політичних лідерів через вигадування скандалів, спотворення чи висмикування слів із контексту або створення «двійників» для клонування особистості чи викрадення особистих даних в Інтернеті, щоб залучити цільову аудиторію. Із першим методом тісно пов’язаний інший — посіяти невдоволення, сумніви й розкол.
У другій статті ми розглянули спроби розпалити невдоволення всередині країн — учасниць ЄС, використати наявні політичні проблеми та спроби підірвати довіру до системи ЄС. Ми задокументували дедалі частіші спроби російських державних і прокремлівських ЗМІ, спрямовані проти ЄС, вплинути на громадські обговорення.
У нашій третій статті розглянуто методи наповнення інформаційного простору брехливою інформацією, метою яких є налаштувати громадськість проти України. Антиукраїнські наративи досі лишаються центральною темою кремлівських маніпуляторів. Щодня половина контенту на ключових російських федеральних і прокремлівських платформах, так чи інакше, спрямована проти України.
У четвертій статті ми проаналізували спроби залучити тактику «А що у вас?», яка має на меті зобразити негативну картинку Європи й виборів до Європарламенту, щоб уникнути незручних порівнянь із ситуацією в самій Росії.
Метод № 5: не брати до уваги результати й посилювати суперечки
Це своєрідний «всеосяжний» аргумент — просто не брати до уваги результати як нерепрезентативні, тому все, що випливає з цього виборчого процесу, можна буде критикувати як нелегітимне, таке, що не має представництва або політичної ваги чи актуальності. Трохи схоже на те, як гравець перевертає ігровий стіл, коли розуміє, що програє. Це дешевий прийом, але привабливий, особливо коли аудиторія схильна вірити в конспірологічні теорії.
Щойно стало відомо попередні результати виборів, провідне російське державне інформаційне агентство й кремлівський пропагандистський рупор ТАСС випустив великий матеріал із репортажем і коментарями, задаючи тон трактуванню результатів. Заголовок відображає ключові наративи: «Громадяни ЄС виступили проти курсу Брюсселя, але їх не почують». Класичний наратив «еліта проти народу». Крім того, ТАСС зневажливо назвало Європейський парламент просто підконтрольним Європейській комісії органом, що «імітує» політичну діяльність і досі складається з депутатів, які виступають проти Росії. Ця заява повторює інше класичне, але досі актуальне звинувачення Кремля лідерів ЄС у тому, що вони є русофобами. Крім того, як стверджує ТАСС, Європейська Рада ухвалює рішення в режимі секретності за участю глав держав або урядів.
Бонус: відправити у відставку посадовців вищого рівня та докинути дров у багаття!
Ключова постать, спікер Думи В’ячеслав Володін, колишній заступник голови адміністрації Путіна, задав тон використанню теми виборів для розпалювання політичної нестабільності. Володін висунув тезу про те, що вибори до Європейського парламенту були лише першим етапом, і припустив, що і президент Макрон, і канцлер Олаф Шольц повинні «подати у відставку та припинити залякувати громадян своїх держав». Володін висловив схвалення щодо європейських ультраправих партій, підтримавши їхні вимоги про вотум недовіри. Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко доєдналася, висміюючи «старий світ» (Францію та Німеччину) за те, що він підконтрольний Вашингтону, у такий спосіб повторюючи наратив про «втрачений суверенітет».
Референдум на тлі неминучого занепаду…
Не дивно, що провідні російські державні телеканали вирішили підкреслити, що «помилкова підтримка України» стала елементом, який, так чи інакше, відіграв роль у більшості політичних питань. «Бюрократи в Брюсселі» нібито не прислухалися до тих, хто виступав проти війни.
Крізь призму кремлівського телебачення європейські вибори загалом виглядали як своєрідний референдум щодо підтримки України чи щодо того, як домовитися з Росією. У матеріалах простежується відомий кремлівський наратив про «неминучий занепад Заходу».
Досить про Європейський парламент — поки що
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, схоже, хоче поки що припинити раунди коментарів на високому рівні, заявивши, що результати виборів потрібно вивчати детальніше. Але досить згадати, що в Європейському парламенті переважна більшість залишається за проєвропейськими партіями, які не підтримують Росію. Тож нічого доброго на цьому тлі чекати не варто.

Ми продовжуємо стежити за подальшими спробами дестабілізувати ситуацію та маніпулювати результатами виборів до Європейського парламенту з боку російських державних і прокремлівських екосистем. Стежте за розділом «Європейські вибори» на нашому сайті й перевіряйте випадки, пов’язані з виборами, у нашій базі даних.