Вони вдаються навіть до такого формального визнання «ДНР/ЛНР». Більше операцій під чужим прапором для виправдання вторгнення на Донбас

Після того, як Росія накачала почуття підступаючої війни на Донбасі, поступово збільшуючи кількість та жорсткість повідомлень про війну, російські державні ЗМІ тепер переключилися на активне просування образу Росії як спасителя. У державних та прокремлівських ЗМІ нечисленні зібрання в донбаських містах із кількома учасниками подаються як масові святкування.

Джерело: Російський «Перший канал», 22 лютого

Фальшиві прапори

Повідомлення про операції під чужим прапором, які приписуються Україні, але виконуються іншими силами або є взагалі абсолютною вигадкою, стають дедалі більш сміхотворними і разом з тим небезпечними.

Вранці 21 лютого російська державна агенція новин ТАРС передала, що Російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) у Ростовській області повідомила про обстріли з українського боку, які влучили в хатину, що служить житловим приміщенням прикордонників у Ростовській області Росії, неподалік від кордону з Україною.

Щоб зробити повідомлення більш «переконливим» і прискорити його розповсюдження на ключових медіа-платформах, історію супроводжує коротке 37-секундне відео, на якому видно зруйновану хатину.

Джерело: ТАРС, 21 лютого

Чому це напевно брехня?

Це відео як раз говорить, що обстріл з українського боку в цьому випадку є ДУЖЕ МАЛОЙМОВІРНИМ.

• Ця хатина стоїть осторонь, далеко від будь-яких інших будівель.
• Біля неї та навколо не видно вирв.
• Молоді дерева та рослинність навколо не мають жодних слідів ударної хвилі або уламків.
• Лише майже вертикальне пряме влучання під дуже крутим кутом могло не залишити жодних слідів. Але пряме влучання одним снарядом є неймовірним, враховуючи, що пристрільного вогню не велося.
• За оцінкою незалежних експертів, відстань між найближчою українською позицією та цим місцем удаваного удару складає приблизно 40 кілометрів. Для нанесення такого удару треба було б вести вогонь по невидимій цілі з озброєння великого калібру (важкої артилерії) і це залишило б значно більше слідів від уламків.
• І лише якщо ми припустимо майже вертикальну траєкторію удару, пічна труба та дах або впали б, або мали б сліди уламків.
• Чи є це помешканням російських прикордонників? Можливо. Але навколо нього не видно слідів великого руху, тож воно не виглядає як приваблива ціль для обстрілу. Видно, що мало хто ходив навколо цієї хати. Вона виглядає радше покинутою та безлюдною.

Це повідомлення нагадує репортаж державного російського «Першого каналу» від 18 лютого про старий військовий УАЗік на донецькій стоянці. І хатина, і машина мають невелику цінність – тільки якщо не підірвати їх для пропагандистських цілей.

Є й інші дивні репортажі про нібито застосування важкої артилерії: наприклад, про школу в Донецьку, яка нібито була обстріляна. Ми бачимо лише краї великої ями. Ми не бачимо ґрунту навколо. І ще одна дивна річ – це пошкодження стін. Якби стався потужний вибух, пошкодження були б більш явними.

Чому це небезпечно?

Це небезпечно, тому що дії Кремля минулого тижня та повідомлення російських державних ЗМІ показують на майже безнадійний пошук casus belli для військового вторгнення (див. наші статті тут і тут). Обстріл власне російської території має велику вагу з формальної точки зору. Кремль завжди прагне формально облаштувати дії за своїми методичками. Парламент ухвалює певні нормативно-правові акти. Формальні акти дружби та співпраці між державами. Ці органи були задіяні в процесах навколо воєнних нападів на Грузію у 2008 році та на Крим у 2014 році.

Важливу роль тоді зіграло офіційне визнання територій Росією. Це також було використано для рішення Путіна від 21 лютого визнати «ДНР» і «ЛНР».

Церемонії підписання офіційного визнання виглядали подібно. Ось Крим у 2014 році. Ось вчорашнє шоу.

У Грузії у 2008 році тодішній президент Медведєв (і Путін як прем’єр-міністр) зосередили велику увагу на нібито грузинському обстрілі російських військових, які були розгорнуті як «миротворці» в Південній Осетії. Із точки зору формальностей існує багато паралелей із сьогоднішньою ситуацією: підтримувані Москвою озброєні бойовики, які заявляють про відділення, проте без офіційної та відкритої присутності російських військ. При тому має місце прихована присутність військ, яка добре задокументована – дивіться тут.

Обстріл хатини в Ростові: якщо ви задаєтеся питанням – а чи може це бути правдою?

Перш ніж відповідати, давайте розглянемо наступну заяву Міноборони РФ:

Міністерство оборони повідомило про знищення двох українських БМП, які атакували Ростовську область. Давайте подивимось репортаж російського державного інформаційного агентства «РІА Новини».

І тепер запитаймо себе: а яка існує ймовірність того, що невелика група українських військових кинеться зі своїми бойовими машинами через лінію зіткнення в Росію, у зону найбільшого зосередження російських сил? І це в той час, коли український верховний головнокомандувач виключив будь-які наступальні дії. Це було б безглуздим самогубством, ще й всупереч наказу командування.