Дезінформація може все – від образи людини до її знищення
Журналісти про дезінформацію. Частина 2: Грузія
Чесна журналістика лежить в основі демократичного суспільства. З нагоди Всесвітнього дня свободи преси EUvsDisinfo публікує низку статей, надаючи голос незалежній журналістиці у країнах Східного партнерства. Частина 2. Грузія.
Журналісти EUvsDisinfo зустрілися з п’ятьма грузинськими колегами: Басті Мгалоблішвілі і Сопо Апціаурі із суспільно-політичного інтернет-видання Publika, Кеті Маградзе, яка раніше працювала у виданні Mtis Ambebi («Гірські новини»), Екою Кеванішвілі з «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» та Гіоргі Гогуа, головним редактором видання Mediachecker. Ці журналісти у 2020 році отримали премію Євросоюзу в галузі журналістики, конкурс на яку вже дев’ять років поспіль проводиться Місією Євросоюзу у Грузії: https://eu4georgia.eu/euprizeforjournalismwinners2020/ Ми вдячні їм за участь у кампанії, присвяченій Всесвітньому дню свободи преси.
Чому журналістика?
Ека Кеванішвілі:
Журналістика – це передусім історії: спостерігання за людьми та розповідання їхніх історій. Іноді вони можуть бути неприємними, сумними, важкими або делікатними, але саме тому я захоплююся розповіддю історій стільки років.
Ека Кеванішвілі з «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
Гіоргі Гогуа:
Найцікавіше в журналістиці – це прості та захоплюючі історії. Найбільша радість – це бачити, як розповідь вибудовується цеглина за цеглиною і приймає свою остаточну форму.
Басті Мгалоблішвілі:
Бути журналістом означає мати постійний контакт із реальністю. Віддалення від реальності може викривити ваше сприйняття реальних проблем та інтересів громадськості.
Басті Мгалоблішвілі з видання Publika
Як впливає на журналістику дезінформація?
Сопо Апціаурі:
На жаль, члени моєї сім’ї не дуже добре орієнтуються у медіапросторі, і їм часто буває важко відрізнити правдиву інформацію від брехні.
Кеті Маградзе:
Минулого року відомий засіб масової інформації опублікував статтю з фотографією, на якій молоді американці вшановують пам’ятник Леніну. Перевірка виявила, що фото було зроблене кілька років тому й ілюструє зовсім іншу історію. Я написала в розділі коментарів до статті, що це дезінформація. Очевидно, схожі коментарі надіслали також інші люди, тому що видання попросило вибачення за цю статтю. В інших випадках, коли медіа постійно публікувало дезінформацію, я позначала його та повідомляла про це в соцмережах.
Гіоргі Гогуа, головний редактор видання Mediachecker
Гіоргі Гогуа:
Я часто чую такі історії, навіть від моїх батьків, які натрапляють на них у соціальних мережах. У таких випадках я завжди намагаюся розкрити справжню суть історії, але це одноразові рішення в той час, як треба працювати над усуненням проблеми в цілому.
Басті Мгалоблішвілі:
Багато людей із мого оточення на власному досвіді відчули руйнівні наслідки дезінформації. Я мав численні суперечки із близькими мені людьми через непорозуміння, викликані брехливою інформацією.
Одразу після початку пандемії почали ширитися конспіративні теорії та міфи. Отже, ми зібрали всі ці міфи та залучили кваліфікованих спеціалістів у сфері охорони здоров’я, щоб надавати громадськості інформацію на основі доказів та фактів.
У чому небезпека дезінформації?
Басті Мгалоблішвілі:
Найочевидніший приклад сьогодні – це дезінформація, яка розпалює антивакцинаторські настрої в суспільстві. Це безпосередньо пов’язано з життям та здоров’ям людей.
Кеті Маградзе:
Ми вже бачимо це зло. Багато людей навколо мене не вірили у цю пандемію, були необачними і заразилися. Деякі перенесли хворобу в дуже важкій формі, а дехто помер. Ці сумні випадки переконали людей у тому, що загроза COVID-19 є реальною. Тепер вони вважають, що якщо щепляться, вакцина змінить їхню ДНК, вони отримають мікрочіп, їхнє тіло почне розкладатися через три роки тощо.
Сопо Апціаурі:
Найбільшою проблемою є те, що упереджені ЗМІ навмисно розповсюджують різні ідеї, щоб сформувати певні шкідливі уявлення та ставлення. У відносно довгостроковій перспективі це становить велику небезпеку для суспільної свідомості.
Сопо Апціаурі з видання Publika
Ека Кеванішвілі:
ЗМІ, соціальні мережі та всі інтернет-платформи можуть стати джерелом дезінформації. Дезінформація здатна на все – від ображання людей до протиставлення їх одна одній та знищення. Невірна інформація (а це те ж саме, що й відсутність інформації) може зашкодити всьому, що завгодно. Наприклад, вона може зірвати кампанію вакцинації або налаштувати дві етнічні групи одна проти одної. Дезінформація може навіть спричинити війну.
Гіоргі Гогуа:
Дезінформація є дуже небезпечною з однієї причини: вона дуже легко й швидко розповсюджується. Відповідно, брехливі новини доходять до більшої аудиторії та впливають на неї. Особливо у випадках, коли можливості повторної перевірки обмежені, і немає доступу до доречних ресурсів, більшість людей легко стають жертвами дезінформації.
Як можна захиститися від дезінформації?
Басті Мгалоблішвілі:
В нашу еру інформаційних війн найважливіше для читачів – не бути пасивними споживачами інформації. Вони повинні завжди дивитися на новини критичним оком і мати надійні джерела для перевірки достовірності фактів.
Ека Кеванішвілі:
Намагайтеся обирати надійні ЗМІ – це, ймовірно, найефективніший шлях захистити себе від дезінформації. Або перевіряйте історію в кількох ЗМІ. І найважливіше – сумнівайтеся і ставте питання: чи може це дійсно бути правдою?
Сопо Апціаурі:
Перш ніж отримувати, а, особливо, поширювати будь-яку інформацію, дуже важливо подумати над тим, що за інформацію ми отримуємо і з яких джерел. Краще заздалегідь знати, які ЗМІ заслуговують довіри, і виробити звичку отримувати новини тільки від них.
Гіоргі Гогуа:
Я можу поділитися загальновідомими порадами: ретельно роздивіться джерело інформації, перевірте автентичність ЗМІ, який поширює новину, перевірте новину в інших медіа тощо, але цього буде замало. Ми не можемо позбавитися дезінформації, лише поширюючи в суспільстві подібні повідомлення. Викорінення дезінформації вимагає створення засобів масової інформації, які пропонуватимуть громадськості точну та перевірену інформацію, використовуючи просту зрозумілу мову. Простіше кажучи, сильний та надійний медіапростір є найефективнішим способом подолання дезінформації
Кеті Маградзе, яка раніше працювала у виданні Mtis Ambebi
Кеті Маградзе:
Щоб виявити дезінформацію, я б радила людям спочатку перевірити джерело інформації та дізнатися, з якими організаціями воно співпрацює. Під час перевірки вони виявлять, що розповсюджувачів дезінформації підтримують дуже сумнівні організації. Паралельно перевіряйте інформацію в інших ЗМІ, тих, які дотримуються балансу, де можна прочитати або вислухати позиції та аргументи протилежних груп. Так буде легше робити правильні висновки.
Наступна стаття цієї серії: Частина 3: Вірменія
Попередні статті: Частина 1: Білорусь
