Заперечувати, відхиляти, відволікати увагу, заплутувати, повторювати
Можливо, важко постійно вигадувати альтернативні версії реальності, але кремлівська машина продовжує свої спроби, як нам це продемонстрували минулого тижня. У нових історіях з’явилися пояснення, чому російські військові вибирають продовжувати атаки на українські зерносховища, гавані, ретельно відібрані медичні заклади та цивільні житлові райони, аби завдати максимальних втрат.
Заперечувати й відхиляти
Надійний прийом — заперечувати відповідальність та ухилятися від неї. Ми чули казку Путіна щодо виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи: «це — вина Заходу» і це через «санкції [ЄС] щодо російського експорту продовольства й добрив». За винятком того, що жодних таких санкцій не існує. Наразі російські федеральні ЗМІ, крім іншого, повідомляють нам, що «“зернова угода” була прикриттям для контрабанди зброї в Україну» або що «судна, які перевозили зерно, використовувалися для диверсій».
Вони користуються добре відомою схемою, яку Кремль використовував протягом багатьох років, коли безліч заяв і брехні або маніпулятивних історій додавалася, щоб відмахнутися від простої правди: дії Росії спрямовані на знищення України. Просто й зрозуміло. Згадайте класичні приклади: незаконна анексія Криму з приспівами «російських військ там немає» та «пригнічення російськомовних» — усе це брехня. Велика кількість брехні навколо рейсу MH-17 «Малайзійських авіаліній», яка використовується для заперечення відповідальності. І зовсім недавно знищення Маріуполя, заперечення Бучанської різанини та бомбардування Краматорська. Цей список можна продовжувати.
Тепер Москва заперечує або применшує значення російських бомбардувань цивільних об’єктів в Україні, що безперервно тривають упродовж тижнів, риторикою «ми вражаємо лише військові цілі». Щоденний потік достовірних звітів підтверджує протилежне.
Міжнародні переговори в Джидді — приниження значення та відволікання уваги
Головні російські ЗМІ зберігали мовчання щодо зустрічі, яка відбулася минулими вихідними в місті Джидда, Саудівська Аравія, високопосадовців із понад 40 країн, зокрема Китаю та Індії, з метою продовження переговорів щодо формули миру президента Зеленського, тоді як російські коментатори продовжували намагатися підняти суспільний моральний дух, говорячи про «невдалий наступ України».
Через кілька днів надійшла реакція на зустріч у Джидді з боку офіційних посадових осіб Росії із застосуванням такого прийому: применшити значення переговорів і відвернути увагу. Наведемо деякі приклади: «Джидда — це лише західне імперське ставлення до глобального Півдня», «невдала спроба США виступити проти Росії» і головна стаття, у якій повторюється мантра Москви, що переговорів не буде, поки Україна «не прийме нові реалії» (читайте: поки не поступиться окупованими територіями Росії).
Справа в тому, що ця міжнародна зустріч — це процес, яким керує Україна. Москві важко прийняти це, оскільки Росія намагається позбавити Україну статусу та ідентичності як держави. Зустріч у Джидді допомогла поглибити міжнародне розуміння пропозиції України щодо справедливого миру та її формули миру, а також підкреслила міжнародне занепокоєння щодо глобальних наслідків путінської війни. У той час як Москва намагається каламутити воду й говорити про що завгодно інше, учасники зустрічі в Джидді на додаток зосередилися на інших центральних питаннях: глобальній продовольчій безпеці, енергетичній безпеці, ядерній безпеці, екологічних наслідках, гуманітарних питаннях і викраденні українських дітей. Відповідно до заяви лідерів ЄС, Євросоюз підтримує ключові принципи та цілі української формули миру, зокрема в межах майбутнього Глобального саміту миру. Будь-яка ініціатива щодо повного, справедливого й тривалого миру в Україні має ґрунтуватися на цілковитій повазі до її незалежності, суверенітету й територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Відволікання уваги громадськості також виявилося тактикою: цього тижня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров намагався зосередити увагу мирних переговорів на «суворій повазі до національних меншин» в інтерв’ю International Affairs, ще одному рупору Кремля. Так, ніби масова депортація мирного населення, систематичне викрадення дітей і неповнолітніх, бомбардування та безпідставне знищення України не мають значення.
Заплутати за допомогою емоційно жорстких нападок
Прокремлівські кампанії із заплутування та змішування з іншими темами все ще дуже добре працюють. Деякі з гучних тверджень минулого тижня: «Незаконна торгівля людськими органами», «Зброя, призначена для України, заполонила Польщу та Румунію», «Для Заходу настав час зосередитися на корупції в Україні, оскільки підтримка Києва суперечить інтересам європейських платників податків», «У розслідуванні щодо „Північного потоку“ ігнорують Росію та приховують факти», а також незмінний фаворит — «Польща планує анексувати Західну Україну».
Ми чули все це раніше, але повторення брехні не робить її правдою. Ці твердження є ницими й не мають жодних достовірних доказів, як показує наша база даних зі спростуваннями, у якій міститься понад 15 700 випадків.
Ефект сплячого — спотворення переконань
Однак проблема в тому, що щоденна брехня залишає слід, навіть якщо вона є маленьким елементом у глобальній машині маніпуляцій. Ніхто не застрахований від дезінформації, і це явище часто називають «ефектом сплячого» (зміна думки з плином часу під впливом отриманої інформації). Навіть якщо людина знає, що це брехня, і навіть якщо її спростували, дезінформація залишає слід так само, як бруд, який вилили на стіну. Якась частина бруду відвалюється, але щось залишає слід. Але чи може це бути правдою? За словами піонера досліджень у галузі комунікацій з Єльського університету Карла Ховланда, який у 1949 році продемонстрував, як пропаганда зростає з повторенням, головна теза залишається навіть тоді, коли про пропагандистську платформу з низьким рівнем довіри забувають. Таке викривлення переконань він назвав «ефект сплячого».
Ми досліджували цей ефект у зв’язку з розповсюджуваною раніше емоційно впливовою брехнею про підпал релігійних місць і жахливі, але неправдиві історії про розпинання на хресті. Дивіться приклад тут.
Є причина, чому Марія Захарова, речник Міністерства закордонних справ Росії, минулого тижня приділила увагу офіційній газеті російського уряду «Російська газета» і заявила, що «Україна є світовим лідером у торгівлі органами», стверджуючи, що людські органи незаконно вилучають у дітей або поранених військових. Ми бачили подібне безглузде твердження, що з’являлося в прокремлівських ЗМІ у зв’язку з війнами в Косово й Сирії або під час політичних баталій у Грузії. Ці твердження ніколи не мали жодних достовірних доказів і є лише наклепницькою кампанією з метою емоційного впливу, спрямованою на припинення підтримки самооборони України від російської агресії.
На жаль, постійне навіювання аудиторії спрацьовує, як це можна побачити, наприклад, коли провідні сербські таблоїди цього тижня опублікували на перших шпальтах статті, у яких повторювалася брехня Захарової про торгівлю людськими органами. Інші піддаються маніпуляціям про те, що крок Росії щодо блокування «зернової угоди» не вплине на продовольчу безпеку, тоді як фактично ціни на ф’ючерси на пшеницю вже зросли приблизно на 9 відсотків.
Тим часом у Білорусі
9 серпня ми відзначали особливу дату для Білорусі. Минуло три роки від серпня 2020-го, коли білоруська влада вдалася до маніпуляцій і сфальсифікувала голосування на президентських виборах, що призвело до наймасштабніших протестів по всій країні за всю її новітню історію. За цим відбулися суворі репресії та каральні дії в нових і більш жорстоких формах. Ми відзначили цю дату оглядом сумних реалій.
Цього тижня також на нашому дезінформаційному радарі
– «ЄС утратив свою зовнішньополітичну незалежність, подивіться лише на Вірменію». Ні. Місія СПБО ЄС у Вірменії розгорнута для спостереження за ситуацією на запит уряду Вірменії. Той факт, що канадський співробітник приєднався до місії, є приємною демонстрацією спільних зусиль, які жодним чином не заперечують незалежності зовнішньої політики ЄС. Фактично, Канада вже 13-й раз робить внесок у місію Спільної політики безпеки та оборони ЄС (СПБО). Детальніше читайте тут.
– «Військові контролюють західні ЗМІ». Як кажуть, «по собі не судять». Ні, західні країни зазвичай очолюють списки авторитетних міжнародних індексів свободи ЗМІ, тож це твердження є класичним кремлівським «як щодо…», у якому припускається, що в решті також усе погано. Але дивіться тут, як ЗМІ пригнічують у Росії.
– «Українські біженці провозять контрабандою зброю та несуть із собою злочинність до Європи». Це ще одна наклепницька кампанія з добре відомими елементами, але досі позбавлена достовірних доказів, націлена на те, щоб підірвати суспільні настрої в Європі. Більш широка мета зрозуміла: знищити широку суспільну підтримку реакції ЄС на вторгнення Росії в Україну. Згідно з даними «Євробарометра» за червень 2023 року, 88 % громадян ЄС виступають за надання гуманітарної допомоги людям, які постраждали від війни, а 86 % виступають за те, щоб приймати людей, які тікають від війни до ЄС. 75 % схвалюють фінансову підтримку України й 72 % підтримують економічні санкції проти російського уряду, компаній і фізичних осіб.
