Маніпуляція, цензура та дезінформаційні пастки: кілька викликів для демократії
Журналісти про дезінформацію. Частина 3: Вірменія
Чесна журналістика лежить в основі демократичного суспільства. З нагоди Всесвітнього дня свободи преси EUvsDisinfo публікує низку статей, надаючи голос незалежній журналістиці у країнах Східного партнерства. Частина 3. Вірменія.
Журналісти EUvsDisinfo поспілкувалися із трьома представницями вірменської преси, які мають досить різний професійний досвід: Татев Даніелян – журналісткою та головною редакторкою програми «Новини» на каналі «Громадське телебачення Вірменії» та коментаторкою програми «Недільні новини», Амі Чичакян – журналісткою щоденної газети «Аравот» та Наірою Налбандян – місцевою журналісткою, яка тепер працює на «Радіо Свобода».
Вони знають, що таке реалії праці в умовах війни. Вони розуміють, що дезінформація з’являється кожного дня і майже всюди, і усвідомлюють усі труднощі створення якісних новин. Ось їхні погляди та рекомендації.
Чому так важлива журналістика?
Амі Чичакян
Журналістика є одним з елементів демократії. Завдяки їй люди отримують об’єктивну, неупереджену інформацію про події, можуть дізнаватись про свої права та обов’язки і мати платформу, де вони висловлюють свої проблеми та діляться своїми історіями.
Татев Даніелян:
Я вважаю, що журналістика не лише інформує, а й захищає, оскільки підвищує обізнаність. Я люблю свою справу – у першу чергу, за те, що вона допомагає зорієнтуватися, зрозуміти реальний сенс сказаних слів та вчинених дій.
Татев Даніелян, журналістка та головна редакторка програми «Новини» на каналі «Громадське телебачення Вірменії» та коментаторка програми «Недільні новини»
Наіра Налбандян:
Журналісти відіграють важливу роль у забезпеченні прозорості роботи влади та громадського контролю. Ставить важливі питання.
Отримувати точну, надійну, вичерпну інформацію стає все важче, оскільки збільшується кількість платформ та інших можливостей поширення неправдивої інформації. Навіть людям із вищою освітою іноді буває важко розпізнати дезінформацію.
Як часто ви стикаєтесь із дезінформацією?
Амі Чичакян:
У наш час дуже важко уникнути дезінформації, вона переслідує нас усюди.
Наіра Налбандян:
Ми натрапляємо на неї кожного дня. Також ми бачимо спрямовані й систематичні випадки розповсюдження дезінформації. Наприклад, коли для надання правдоподібності в дезінформації, що розповсюджується, наводяться справжні фотографії, реальні випадки або рішення влади, і в той же час у ній присутня абсолютно брехлива інформація.
Наскільки небезпечною може бути дезінформація?
Татев Даніелян:
Я стикаюся з дезінформацією кожного дня. Основна небезпека – це маніпулювання. Головна мета дезінформації – створити можливість керувати людьми. Отже, це може мати серйозні політичні наслідки. Окрім того, результат дезінформації може бути досить очевидним. Наприклад, коли медіа або блогер із великою аудиторією говорить про, скажімо, шкідливість вакцин або рекламує ліки низької якості.
Амі Чичакян:
Дезінформація – це пастка, і потрапити в неї дуже легко. Вона має на меті маніпулювання суспільством за допомогою розповсюдження фальшивих новин про людей та події, отже, вона може мати прямий вплив на людське сприйняття та поведінку.
Амі Чичакян, журналістка щоденної газети «Аравот»
Виклики під час конфліктів
Нещодавно Вірменія стикнулася із труднощами, які зазвичай виникають під час конфліктів. Окрім жертв, людських страждань і руйнувань, проблем у своїй роботі зазнали й журналісти.
Наіра Налбандян:
44-денну війну (ред.: у Нагірному Карабасі) неможливо викреслити з реальності. Я тижнями працювала за законами воєнного стану, які не дозволяють інформувати про все, що бачиш. Громадськість була не готова отримувати будь-яку іншу інформацію, окрім офіційної, а більшість із нас не мала можливості перевіряти офіційні матеріали. Суспільство не було готове прийняти факт поразки.
Яку пораду ви дасте людям, щоб протидіяти дезінформації чи уникати її?
Амі Чичакян:
- Не вірте сліпо всьому, що читаєте
- Перевіряйте інформацію, яку читаєте, на інших платформах
- Складіть список медіа, яким можна довіряти
- Звертайте увагу на ресурс, який опублікував статтю
- Уникайте очевидно скандальних заголовків
Наіра Налбандян:
- Визначте надійні медіа, які мають високий статус, і слідкуйте за новинами в них
- Із застереженням ставтесь до інформації, яку невідомі користувачі поширюють у певних соцмережах
- Щоб докопатись до правди, читайте повні тексти статей, а не лише заголовки
- Ознайомтесь, як висвітлюють одну й ту саму подію або тему різні медіа
Татев Даніелян:
- Намагайтесь критично осмислювати будь-яку інформацію, яку отримуєте
- Міркуйте, намагайтесь зрозуміти, як автор тієї чи іншої інформації хоче вплинути на вашу думку.
Яким буде ваше послання людям у Всесвітній день свободи преси?
Наіра Налбандян, місцева журналістка, тепер працює на «Радіо Свобода»
Наіра Налбандян:
Вільна плюралістична преса є наріжним каменем демократичного суспільства; ніколи не ставте ваше право бути інформованим нижче інших прав.
Татев Даніелян:
Я хочу закликати людей поважати працю журналістів, незалежно від їхніх політичних поглядів. Рівень демократії у суспільстві залежить від ставлення громадськості до цієї професії.
***
Слідкуйте за статтями, присвяченими Всесвітньому дню свободи преси. Наступного разу поспілкуємось із п’ятьма журналістами з України. Попередні статті: Частина 1. Білорусь; Частина 2. Грузія:
