Маячня — галасливий завойовник інформаційного простору

У 2018 році ми писали про особливий вид прокремлівського медіаконтенту: інфошум.

Слово «інфошум» («інформаційний шум») походить від всесвітньо відомого терміну «білий шум», тобто випадковий і беззмістовний шум. Він знаходиться у сірій зоні між інформацією та дезінформацією. І в нас є докази, що він активно просувається прокремлівськими ЗМІ.

Важливе поняття, яке допоможе нам зрозуміти явище інфошуму, — це маячня.

Цікаво, що існує ціла теорія маячні, і з неї можна зробити певні висновки щодо дезінформації.

Ця теорія була представлена в книзі «Про маячню» за авторством філософа Гарі Франкфурта. У перших же її рядках читаємо:

«Однією з найвидатніших рис нашої культури є те, що в ній повно маячні. Це всі знають».

За словами пана Франкфурта, маячня — це висловлювання, спрямовані на переконання, без жодної турботи про правду. Саме відсутність такої турботи відрізняє пустобреха, який говорить маячню, від брехуна. Пустобрех радикальніший.

Брехун знає правду і турбується про неї, і саме тому намагається її приховати. А пустобрехові байдуже, правду він говорить чи брехню. Його увага зосереджена виключно на переконанні.

Франкфурт не стверджує, що кількість маячні у суспільстві зросла порівняно з минулим. Натомість він пояснює, що збільшилися обсяги всіх форм комунікації, завдяки чому маячня стала більш помітною.

Подумайте ось про що. Франкфурт видав свою книгу в 2005 році. Вже тоді він писав про поширення маячні. Однак це було за роки до вражаючого підйому соціальних мереж. У 2005 році найдорожчі компанії світу все ще займалися нафтою та грошима, а не інформацією; мережа Facebook нараховувала якихось 6 мільйонів друзів, переважно студентів американських коледжів.

А тепер перемотаємо до 2020 року, коли маячня стала набагато страшнішою, ніж навіть Франкфурт передбачав. Іноді здається, що наші демократії тонуть у маячні. На жаль, у нашій базі даних знайдеться чимало її прикладів.

«Однією з найвидатніших рис нашої культури є те, що в ній повно маячні. Це всі знають». Гарі Франкфурт

Нещодавній і екстравагантний приклад — зображення датчан зоофілами.

Депутат Думи Олексій Журавльов заявив, що в Данії відкрилися заклади для зоофілів, куди можна прийти і «зґвалтувати черепаху». Це перекликається з попередніми публікаціями, в яких датчани зображувалися як зоофіли. Це також вписується у більш широку риторику про моральний занепад Заходу.

Є також інші приклади. Як вам «випадок, коли російське телебачення стверджувало, що гей-пари можуть купити реальну дитину на ярмарку в Брюсселі»? Або коли стверджувалося, що «Рада Європи намагалася розділити чоловіків і жінок з російської делегації на 6 статей»?

Окупація інформаційного простору

Навіщо комусь взагалі поширювати маячню? Зрештою, мета полягає в тому, щоб зайняти інформаційний простір.

Як ми зазначали в лютому, Російський інститут стратегічних досліджень, фінансований Кремлем аналітичний центр, опублікував есе під назвою «Захист інформації для цілей зовнішньої політики в контексті цифрової реальності». У публікації стверджувалося, що:

«Превентивно створений наратив, який відповідає національним інтересам держави, може суттєво мінімізувати негативні наслідки діяльності зовнішніх сил в інформаційному просторі, що, як правило, прагнуть заповнити його «порожнечі» [в інформаційному потоці]».

Ця стратегія вказує на прагнення відвернути увагу від певної правди. Тому той, хто застосовує цю стратегію, є брехуном, а не пустобрехом.

Однак позиція однакова і в тактичного брехуна, і в пустобреха. Зміст вторинний, а головна мета — затопити інформаційну систему.

З такої точки зору небезпеку несе навіть та неправдива інформація, яка не здається безпосередньо шкідливою, оскільки вона займає простір, створюючи загальні умови, в яких складніше встановити істину.

У зв’язку з цим показово, що в Росії майже половина всіх політичних розмов у Twitter ведеться ботами.

Дослідники довели, що те саме стосується й Covid-19. Вони ретельно вивчили понад 200 мільйонів пов’язаних із вірусом твітів у всьому світі та дійшли висновку, що з січня близько 45% твітів було надіслано обліковими записами, які поводяться скоріше як комп’ютеризовані роботи, ніж як люди.

У 2018 році Facebook видалив 835 мільйонів фейкових акаунтів — це майже десять відсотків населення Землі.

Стів Беннон колись сказав свою знамениту фразу: «Демократи не мають значення. Справжня опозиція — це ЗМІ. І спосіб боротьби з ними — затопити цю зону лайном».

45% із понад 200 мільйонів твітів про Covid-19 по всьому світу були надіслані обліковими записами, які поводяться як комп’ютеризовані роботи.

Спростовність маячні

Якщо ви хочете затопити інформаційну систему, маячня чудово для цього підійде, адже її важче спростувати, ніж брехню.

Відомий філософ Карл Поппер назвав це спростовністю: здатність спростувати певне твердження за допомогою доказів.

Наприклад, твердження «усі лебеді білі» спростувати легко. Для цього достатньо лише одного чорного лебедя.

А ось твердження «цей вчинок є альтруїстичним» спростувати неможливо. Це тому, що у нас немає інструментів, які дозволили б визначити, чи керований вчинок особистою вигодою.

Так само це працює і в контексті дезінформації.

Наприклад, якщо ви просуваєте наратив про те, що BBC стверджує, що рейс MH17 був збитий українським винищувачем, це легко спростовується. Документальний фільм явно представили у хибному світлі.

Однак завдання ускладнюється, якщо ви хочете спростувати таке твердження: Джордж Сорос є рушійною силою таємного товариства, що підтримує кольорові революції, прихований намір яких — скинути владу в усіх національних державах, щоб звільнити простір для світового уряду.

Це ніколи не вдасться повністю спростувати. Однак це не означає, що це правда. Скоріше це чітко свідчить про те, що ми маємо справу з маячнею. А ми знаємо, що маячня не безневинна.

Але зачекайте, хіба це не дивний збіг, що Сорос був учнем Карла Поппера?!?! Справді дуже дивно…