Від Криму до Гааги

Минулого четверга, 16 березня, виповнилося дев’ять років відтоді, як Росія організувала незаконний і протиправний референдум із метою анексії Криму. Референдум було відхилено низкою важливих міжнароднихорганів і переважною більшістю країн, які відмовилися визнати незаконну анексію Криму.

Референдум не тільки був незаконним, його результати було відверто сфальсифіковано. 16 березня цього року Міністерство закордонних справ (МЗС) Росії розмістило у своєму Telegram-каналі інфографіку з цими сфабрикованими результатами референдуму. Протягом чотирьох годин низка російських послів, посольств і інших дипломатичних представництв поділилися цим повідомленням. Лише за десять хвилин ця ж інфографіка була опублікована МЗС Росії у Twitter, набравши понад 100 000 переглядів до моменту публікації цього огляду дезінформації.

Як і у випадку з первинним повідомленням у Telegram, багато російських посольств і дипломатичних представництв швидко поширили цей твіт. Це поширення цілком відповідає ширшій і більш довгостроковій тенденції використання Кремлем своєї дипломатичної мережі з метою маніпулювання зовнішньою інформацією. Ця тенденція стала особливо помітною після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому минулого року.

Наочно ілюструючи значення Криму в імперському світогляді Кремля, президент Росії Володимир Путін відвідав Крим у суботу, здійснивши рідкісну для нього появу на публіці. Те, що мало стати тріумфальним піар-ходом, швидко перетворилося на прогулянку потьомкінським селом. Очевидно, пресслужба Кремля відредагувала офіційний відеозапис нібито спонтанної зустрічі Путіна з жителями Маріуполя, видаливши фрагмент, у якому чути жіночий голос, який кричить: «Це все неправда! Це напоказ!».

Крим уже давно перебуває в центрі уваги кремлівського апарату інформаційного маніпулювання. З моменту свого створення EUvsDisinfo задокументувала, спростувала й опублікувала майже 1000 випадків прокремлівської дезінформації, зосередженої на Криму. Якщо розглядати це число в контексті, то це один із кожних 15 випадків у колекції EUvsDisinfo, яка налічує понад 15 000 випадків.

Він пожинає те, що сіє

Одним із найгучніших заголовків минулого тижня, що стосуються війни Росії проти України, стало повідомлення про те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт самого Путіна. На думку МКС, Путін несе особисту відповідальність за воєнний злочин — незаконну депортацію та переміщення дітей із окупованих територій України до Росії. Таким чином, Путін став третім главою держави, що ще перебуває при владі, якому МКС пред’явив звинувачення та який ризикує бути заарештованим у всіх 123 країнах-учасницях Римського статуту.

Як і очікувалося, Кремль не сприйняв цю новину легко. Спочатку вони зробили те, що в них виходить найкраще, — перевернули реальність з ніг на голову та піднесли її тим, хто загрожує статусу-кво. Цього понеділка вищий слідчий орган Росії відкрив кримінальну справу проти прокурора МКС і суддів, які видали ордер на арешт Путіна за звинуваченням у військових злочинах.

По-друге, прокремлівська система дезінформації перейшла в явну контратаку. Перша група видань спробувала делегітимізувати цей крок, зображуючи МКС маріонеткою в руках Заходу, а всі документи, видані МКС, — такими, що не мають законної сили. Хоча Путін офіційно вивів Росію зі статуту МКС у 2016 році, оскільки МКС кваліфікував анексію Криму Москвою як збройний конфлікт, злочини, за якими було видано два ордери на арешт, було скоєно на території України, а Україна двічівизнавала юрисдикцію МКС щодо ймовірних злочинів згідно з Римським статутом. Таким чином, юрисдикцію МКС щодо злочинів, скоєних в Україні, чітко встановлено.

У дуже кремлівській манері інші видання представили МКС як «нікчемну й безсилу організацію». Нагадаємо, що ще 2005 року Путін був високої думки про МКС і високо оцінював його незалежність і роль у підтримці міжнародного правосуддя. Тепер прокремлівські видання зайшли так далеко, що заявили, що виданий ордер на арешт Путіна означатиме «крах основ і принципів права», що призведе до «похмурого занепаду всієї системи міжнародних відносин». Навпаки, крок МКС — це підтримання міжнародного права на основі Римського статуту МКС, договору, що встановлює чотири основні міжнародні злочини, одним із яких є воєнні злочини.

Нарешті, деякі видання пішли на відверто відчайдушні наративи, стверджуючи, що ордер МКС на арешт Путіна «був виданий за ініціативою групи педофілів», які хочуть помститися Путіну за «російську політику зміцнення традиційних сімейних цінностей, закони проти пропаганди ЛГБТ і педофілії». Цей безпідставний конспірологічний наратив є частиною ширшого хибного наративу про моральний розпад Заходу, який нібито підштовхнув Путіна почати вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

У міру того, як війна Росії в Україні стає дедалі більш безнадійною для агресора, Кремль вдаватиметься до скоєння нових і нових воєнних злочинів. Міжнародне співтовариство має уважно стежити за злодіяннями Росії та підготувати докази до того часу, коли настане судний день.

Інші випадки прокремлівської дезінформації минулого тижня

• Польська версія Sputnik зробила заяву про те, що польська влада приховує кількість мігрантів, загиблих на польсько-білоруському кордоні, оголосивши, що можуть бути «тисячі мігрантів, яких було вбито в Польщі». Джерелом цього дезінформаційного твердження є польський дискредитований перебіжчик Еміль Чечко, улюбленець білоруської та російської системи дезінформації. Ні ця, ні інші подібні заяви Чечка, який помер минулого року, не були підкріплені фактами.
• Нещодавно в Інтернеті з’явилися відеоролики, які нібито показують, як українські солдати спалюють сторінки Корану, а чоловік в українській формі ріже свиняче сало на іншому Корані. Ці ролики експерти швидко визнали постановками, оскільки в них містяться помилки у вимові та «неприхований російський акцент».