Москва готується до виборів у США, але продовжує закручувати гайки вдома
Новина про те, що президент США Байден знімає свою кандидатуру, а Камала Гарріс балотується на пост президента США, шокувала весь світ. Вона також домінувала в російському інформаційному просторі. Кремль та його коментатори розглядають події в США через призму України: як це вплине на підтримку Києва з боку США та Заходу.
Усе заради миру…
Новина про те, що Дональду Трампу зателефонував президент України Володимир Зеленський і останній готовий розглянути можливість включення Росії до майбутніх мирних перемовин, супроводжується в російських федеральних інформагентствах певним ступенем невизначеності або стриманої нервозності, як-от, наприклад, під час висвітлення візиту міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Пекіна.
В іншому випадку основна лінія Москви полягає в тому, що Трамп і Джеймс Девід (Джей Ді) Венс демонструють мудрість, адже вони підтримують російські ідеї, переймаючи московську риторику, як-от, «прийняття реальності на місцях», і пропонують швидку угоду, передбачаючи, що Київ поступиться Росії значною частиною своєї території та погодиться на вічний нейтралітет.
До заяви президента Байдена про вихід із президентських перегонів більшість прокремлівських ЗМІ вважали, що результати виборів у США вже відомі: Трамп здобуде легку перемогу, а в Європі розпочнеться паніка. Отже, є всі причини для того, щоб продемонструвати зловтіху й підготуватися до святкування перемоги.
…від початку подій у США…
Водночас провідні російські діячі вже готують політичний некролог Байдена. Для прикладу проаналізуємо слова голови Комітету Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації з міжнародних справ Леоніда Слуцького, які є більш відвертою версією того, що намагається пропагувати Кремль. Власне, Слуцький не лише звинуватив Байдена в підтримці «терористичного режиму в Києві», але й США — у війні, яку розв’язала сама Росія. Ми наголошуємо на цілковитій відсутності саморефлексії в цих московських заявах, які намагаються замаскувати той факт, що Росія була стороною, яка вторглася в український Крим і Донбас ще у 2014 році, а згодом розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року. Усе було з точністю до навпаки, як і те, що президент Байден не вторгався в Росію.
…а Камала Гарріс — диявол
Звістка про участь віцепрезидентки США Камали Гарріс у президентських перегонах дещо порушила тріумфальні настрої в Москві. Російські федеральні та інші прокремлівські ЗМІ тепер працюють над тим, щоб якнайбільше спаплюжити репутацію Гарріс. Її зображають як політичне продовження Джо Байдена, однак ключові російські федеральні інформагентства додають жінконенависництва. Для паплюження головний телеканал «Росія-1» надає свою провідну платформу «60 хвилин». Інші коментатори припускають, що Гарріс — не що інше, як замаскований диявол: жінка без дітей (що не вкладається в рамки кремлівського глузду), «усміхнена й оманлива, хоча є втіленням зла».
Жінконенависництво — це класика російських федеральних інформагентств, іноді змішана з расистськими відтінками. Рупори Кремля часто нападали на американських жінок-чиновниць, серед яких колишня прес-секретарка Білого дому Джен Псакі, а тепер і чинна прес-секретарка Карін Жан-П’єр, не забуваючи додавати гомофобного відтінку в деяких випадках.
Куди ж без змови? Тіньовий уряд знову в ділі
Кремль також згадав про стару, як світ, теорію змови під назвою «тіньовий уряд». Його рупор «Известия» припускає, що Камала Гарріс користується підтримкою «тіньового уряду». Подібні заяви, зроблені в прозаїчній формі, вочевидь спрямовані на те, щоб маніпулювати схильністю людей до конспірологічних теорій. Джордж Сорос і його син Алекс, а також Білл і Гілларі Клінтон є улюбленими цапами-відбувайлами в екосистемі дезінформації Кремля. Тому не дивно, що російське федеральне інформагентство Sputnik публікує такі історії: «Сорос і Клінтони — очевидні ляльководи Камали Гарріс». Завдяки мережам Sputnik і RT (Russia Today), які ведуть мовлення близько 25 мовами й забезпечують місцеві системи новин, потенційна аудиторія розширюється до мільйонів осіб по всьому світу.
Слід очікувати посилення та поширення наклепницьких кампаній проти Гарріс. Такий підхід відповідав би нещодавньому досвіду, який ми спостерігали напередодні виборів до Європейського парламенту. Тоді прокремлівська екосистема зробила чимало аналогічних спроб спаплюжити репутації. Ознайомтеся з нашою серією матеріалів про вибори до Європарламенту тут.
«Формуйте поле бою»: маніпулюйте інформаційним простором за допомогою репресій
Тим часом у Росії тривають безперешкодні репресії з боку російської влади проти вітчизняних політичних груп і активістів, іноземних журналістів і всіх, хто не дотримується партійної лінії Кремля.
Нікого не дивує те, що російська влада використовує суди й адміністративну систему як засоби репресій. Згадайте політв’язнів, убитих опозиціонерів, закриті неурядові організації та групи, які були депортовані або зазнали цензури. Згадайте Бориса Нємцова, Олексія Навального, «Меморіал», Володимира Кара-Мурзу та багатьох інших.
Ми хотіли би відзначити декілька визначних подій минулого тижня: Міністерство юстиції Росії (а чи справді воно таким є?) включило Фонд Карнеґі за міжнародний мир до списку так званих «небажаних організацій», а російські суди засудили двох журналістів із подвійним громадянством, Алсу Курмашеву й Евана Гершковича, до 6,5 та 16 років позбавлення волі відповідно. ЄС рішуче засудив вироки (тут і тут).
Цього тижня ще один російський суд заочно засудив Михайла Зиґаря до 8,5 років позбавлення волі за «поширення хибних відомостей про російську армію». Зиґар — один із співзасновників і колишній головний редактор незалежного телеканалу «Дождь», який виїхав із Росії.
«Іноагент» і «небажана особа» — це не те саме
Щоп’ятниці Міністерство оновлює списки, і майже щотижня з’являються більш або менш резонансні судові справи. Система продовжує працювати, а різноманітні повідомлення насправді є однозначними: протилежні погляди дедалі частіше сприймаються як відверто злочинні.
Одна справа — входити до списку так званих «іноагентів». У Росії це асоціюється з тим, що ваша робота є брудною, нечесною, маніпульованою й оплачуваною зловісними узурпаторами, які планують державний переворот проти Москви. Проте ви можете працювати доти, поки клеймуватимете кожну деталь як таку, що зроблена «іноземним агентом» у формі своєрідного самовисміювання та інтелектуальної деградації. Наразі в Росії зареєстровано тисячі «іноагентів», які вочевидь намагаються посіяти страх і параною.
Інша справа — бути зареєстрованим як «небажана особа». Правові наслідки є значно жорсткішими. Організація має повністю припинити діяльність. Фінансові активи здебільшого заморожують. Ведення бізнесу з вами прирівнюється до кримінального злочину. Отже, ніхто не публікуватиме, не просуватиме, не рекламуватиме, не торгуватиме, не страхуватиме, не здаватиме в оренду й не здійснюватиме з вами жодної операції. Власне, «небажані особи» стають «радіоактивними». Зареєстровано понад 150 організацій. Внесення до списку є адміністративним рішенням, а не судовим процесом. Саме тому немає реальної можливості оскарження, яка теоретично існує, якби справу розглядали в російській судовій системі.
Дисциплінованість у покорі
Кількість тюремних вироків нестримно зменшується, і це стало повсякденною реальністю. Лише деякі особи (якщо такі взагалі існують у Росії) наважуються серйозно критикувати судові справи за їхню відверту сфабрикованість. Кремлю вдалося приборкати чималу кількість журналістів, змусити їх підкорятися та сформувати інформаційний простір у Росії під майже тотальним політичним контролем.
Нова безіменна особа: Володимир Кара-Мурза
Володимир Кара-Мурза — журналіст і політичний активіст, засуджений у Росії у 2023 році до рекордного терміну позбавлення волі у 25 років (що більший за той, який зазначено в Кримінальному кодексі СРСР), як і раніше, уважається зниклим безвісти, а його адвокати не можуть установити з ним зв’язок. Повідомлення публікують західні ЗМІ, у той час як ім’я Кара-Мурзи рідко згадують у відомих російських інформагентствах. Як раніше Олексій Навальний, Кара-Мурза стає тією особою, ім’я якої ніхто не називає публічно. Це свідчить про політичну інструкцію, відому як темник, яку зазвичай видає адміністрація президента Кремля провідним редакторам усередині Росії. Див. наш аналіз системи «темників».
Також на нашому дезінформаційному радарі
Ця стаття, яка замаскована під «військовий репортаж» і підігріває побоювання щодо втягування Франції у війну в Україні, тримає нас у ритмі конспірологічних теорій. Мережа RT укотре забруднює інфопростір, стверджуючи, що Франція вже «приступила до дій». Однак тепер Париж потрапив у пастку, адже бажав відправити більше військ, незважаючи на успішні російські удари, унаслідок яких було вбито тих, хто вже перебував там. Чому ж ви не знали про це? А все тому, що французи («тіньовий уряд») тримають це в секреті, обманюючи власних громадян. Вуаля, відсутність звітності і є доказом. Уявіть, що тепер можна «довести»!
Постійна кремлівська кампанія, спрямована на підрив народної підтримки самооборони України в ЄС, щотижня набуває нових форм. Цього разу навчання НАТО та Німеччину, зокрема, звинувачують у тому, що вони — спадкоємці Гітлера з аналогічним зловісним планом підготовки вторгнення до Росії. Так, ви все правильно прочитали, адже риторика передбачала використання саме цих емоційних гасел. Саме таку інформацію поширила російська державна мережа Pravda.com. Ми задокументували той факт, що Гітлера цитують дедалі частіше. Без коментарів.
Безперечно, глобальний збій у роботі Інтернету минулого тижня — надто приваблива можливість, яку гріх пропускати. RT (укотре) стверджує, що компанія CrowdStrike є частиною (ще однієї) кампанії проти Москви, також відомої як Russiagate, під час якої було задокументовано російські маніпуляції на президентських виборах у США у 2016 році. Виступаючи з критикою на адресу CrowdStrike, російські державні інформагентства намагаються посіяти сумніви щодо Russiagate. Ознайомтеся з нашою добіркою викриття дезінформації тут. Не дозволяйте ввести себе в оману.
