Перший рік Навального у в’язниці
Напередодні першої річниці арешту та політично упередженого суду над лідером російської опозиції та антикорупційним активістом Олексієм Навальним ми вирішили згадати деякі з найабсурдніших звинувачень, які йому висували російська влада та прокремлівські спеціалісти з дезінформації.
Яким є значення ситуації довкола Навального для російського суспільства та міжнародної аудиторії?
Головні наративи
Найпоширеніші прокремлівські дезінформаційні наративи щодо Навального після спроби його вбивства за допомогою речовини нервово-паралітичної дії «Новічок» зводяться до трьох пов’язаних із Навальним тем — політичної активності, антикорупційної діяльності та самого отруєння.
Звинувачення в усіх трьох цих категоріях прагнуть зобразити Олексія не як російського опозиціонера, а швидше як діяльного пройдисвіта на зарплатні у Заходу, або принаймні як наївну людину, яка мало що розуміє, пішака, якого «втемну» використовують в іноземних змовах проти Росії.
У більшості випадків такі наративи обертаються довкола невиявлених політичних зв’язків між отруєнням Навального та не пов’язаними з цим подіями. Впродовж двох тижнів від інциденту, що стався 20 серпня 2020 року (або «метаболічного синдрому», як часто називають його російські пропагандисти), прокремлівські джерела видали стільки конспіративних теорій, що наразі важко знайти країну Заходу, не задіяну в тій чи тій озвученій антиросійській змові.
Нам повідомляли, що Захід скористався отруєнням як приводом для впровадження санкцій та розпалювання русофобії, тоді як саме отруєння було провокацією Європейського Союзу. В Німеччині «держава в державі», клініка «Шаріте» ба навіть Анжела Меркель отримували звинувачення у спробах зашкодити проекту газопроводу «Північний потік 2», виконати «спецоперацію» проти Москви та відволікти Путіна від інтервенції до Беларусі. З іншого боку Атлантики вісь «Вашингтон-НАТО» начебто тільки й думала про те, як скористатися інцидентом та поставити хрест на російському трубопроводі, а також заблокувати сертифікацію російської вакцини «Спутнік V».
Чи працює ця кампанія дезінформації?
Так, певною мірою. Згідно з результатами опитування суспільної думки, проведеного поважним російським інститутом «Левада» наприкінці вересня 2020 року, 30 відсотків росіян звинувачували у спробі вбивства Навального «Путіна, Кремль, уряд» або якийсь інший державний орган Росії, тоді як лише 8 відсотків вважали це справою рук Заходу. Менш ніж три місяці по тому кількість першої групи скоротилася з 30 до 15 відсотків, тоді як численність другої зросла більш ніж вдвічі — з 8 до 18 відсотків. Окрім того, аж 30 відсотків респондентів другого опитування вважали, що всі ці події були інсценовані.
Корупція: токсичне питання для активістів-викривачів
Така сама стратегія була задіяна для дискредитації останнього антикорупційного розслідування Навального, майже двогодинного звіту на YouTube, присвяченого «палацу» Володимира Путіна — засекреченої, схожої на фортецю, розкішної споруди на узбережжі моря, яка включає підземний хокейний майданчик, нічний клуб зі сценою для танців із жердиною, золоті щітки в туалеті та багато інших «необхідних речей», які нібито коштувати російським платникам податків близько двох мільярдів доларів.
Найбільш високооплачувані телевізійні діячі Росії витратили чимало часу на обговорення зв’язку звіту на YouTube із гаданими роботодавцями Навального. За словами Дмитра Кисельова (включений до санкційного списку ЄС), сценарій викриттів Навального був написаний англійською мовою «службами безпеки НАТО» й лише після цього перекладений російською. Інший відомий телеведучий Володимир Соловйов заявив, що єдина причина, з якої Захід імітував отруєння Навального, полягала в намірі перемістити його до Німеччини, де в нього було б достатньо часу та можливостей для того, щоб створити фільм із метою«спровокувати масові заворушення та протести в Росії». Як показала історія, масові протести дійсно відбувалися. Після того як документальний фільм, що зображує величезне багатство та розкішний образ життя російської політичної еліти, набрав декілька мільйонів переглядів, десятки тисяч людей у січні та лютому 2021 року виходили на вулиці Москви, при цьому багато з них розмахували золотавими туалетними щітками на знак іронічного протесту проти любові до вульгарної розкоші та корупції серед чиновників.
Без Путіна немає Росії
Вельми сумнівний суд, за підсумками якого Навальний опинився за ґратами, жодним чином не був пов’язаний із гаданими спробами опозиціонера порушити стабільність путінської Росії, що, за думкою Кремля, майже рівнозначно падінню Росії як країни. Суд над Навальним ґрунтувався на сумнівній юридичній формальності, використаній для того, щоб перетворити умовний вирок за розтрату, винесений у 2014 році, на реальне ув’язнення.
До речі, цей суд був сприйнятий багатьма людьми у світі як політично мотивований: у 2017 році Європейський суд із прав людини ухвалив, що вирок явив собою порушення прав Навального згідно до Європейської конвенції про захист прав людини, яку Росія автоматично підписала, коли вона приєдналася до Ради Європи в 1996 році.
«Розумне голосування» –— видалити застосунок
Обвинувачення суду можуть здаватися мізерними, але є такими, що їх неважко проштовхнути через політизований суд — утім, реальна політична вага Навального підвищилася завдяки його ініціативі «розумного голосування». Це змусило нервуватися путінську партію «Єдина Росія», оскільки ця хитромудра ініціатива, яка мала вплинути на результати виборів до Думи у 2021 році через масове голосування та його координацію за допомогою застосунку для мобільних телефонів, створювала для партійних «апаратчиків» небезпеку провалу на виборах. Реакція Кремля: натиснути на технологічні компанії, що надавали застосунку хостинг, і змусити їх видалити або блокувати застосунок у день виборів. Apple та Google погодилися це зробити. Розумне голосування було фактично зірвано.
Новий канал Навального
Залишаючись за ґратами, Навальний підтримує контакти зі своїми юристами. Він та його команда мають намір у найближчому майбутньому створити канал, спрямований проти дезінформації та пропаганди.
«Комунікація» з суспільством через тюремні вироки
Додаткові звинувачення у розпалюванні заворушень, висунуті проти Навального, поки він перебуває у в’язниці, є ілюстрацією необмежених можливостей російської держави у протистоянні з її громадянами. Ув’язнення Навального виконує подвійну функцію. Воно не лише нейтралізує провідного російського опозиціонера на найближче майбутнє. З оглядом на те, наскільки незначними були докази провини Навального, воно також надсилає чіткий сигнал і без того деморалізованому російському громадянському суспільству та його прибічникам: якщо когось потрібно знешкодити, це буде зроблено навіть за відсутності правових підстав.
Цей «меседж» російському суспільству є своєрідним відлунням більш ніж 10-річного ув’язнення Михайла Ходорковського на початку століття. На той час мета полягала в обмеженні політичної ролі зростаючої ділової спільноти, і меседж був гучним та чітким: тримайтеся подалі від політики та влади.
Тепер бізнес у значній мірі контролюється владою, а ув’язнення Навального пов’язано з роллю політичних партій та громадянського суспільства на російській політичній сцені. Однак меседж залишається тим самим: підкоріться, або потрапите до в’язниці.
Європейський Союз і надалі осуджує переслідування пана Навального та вирок йому.
Ознайомитися з повним текстом заяви Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля ви можете тут.
Оновлення
Навального та його команду занесено до російського списку екстремістів і терористів
25 російська влада ухвалила рішення додати Навального та 11 осіб із його організації до списку екстремістів і терористів. Це було адміністративне рішення без жодного розгляду в суді. Ця дія являє собою черговий етап перешкоджання діяльності антикорупційної організації Навального та де-факто розриває зв’язки організації з російським суспільством. Жертвування коштів або надання іншої допомоги екстремістській організації може буде покарано в Росії позбавленням волі на термін до восьми років.
Серед осіб, доданих до цього списку, є близькі помічники Навального: Леонід Волков та Іван Жданов (раніше вже були у списку), Любов Сокол, Георгій Албуров та інші. Людям, які фігурують у цьому списку, можуть бути пред’явлені звинувачення у створенні або очолюванні екстремістської або терористичної організації, що може потягти за собою позбавлення волі до 10 років. Включення до списку також тягне за собою жорсткі особисті економічні обмеження. Російський національний список екстремістів та терористів налічує понад 11 тисяч осіб.
Керування списком екстремістських та терористичних організацій здійснюється Федеральною службою з фінансового моніторингу.
