Пригожин і приховування слабкості Росії та тріщин у її військовій могутності
Поки триває війна Росії проти України, ці вихідні ознаменувалися надзвичайними подіями всередині самої Росії, а саме — заколотом Євгенія Пригожина й сил його ПВК «Вагнер». У цьому випуску оглядів дезінформації ми докладніше розглянемо в хронологічному порядку, як події заколоту подавалися, документувалися й розвивалися. Зараз ми бачимо, як російська дезінформаційна машина переписує хронологію заколоту й змінює пояснення його подій.
На першому етапі в п’ятницю-суботу російським державним ЗМІ було важко зайняти тверду позицію щодо Пригожина. Натомість вони просто повідомляли про події, а потім переходили до демонстрації надмірної лояльності до Путіна. Тож як розвивалася кампанія з відновлення авторитету Путіна, дискредитації Пригожина й встановлення більш жорсткого контролю над публічним простором? Що відбувається, коли крихка політична система дає тріщини?
Два конкурентних наративи про війну
Заколот став кульмінацією різких словесних нападок Пригожина на Міністерство оборони Росії, особливо на міністра оборони Сергія Шойгу й начальника Генштабу Валерія Герасимова, що тривали впродовж місяців.
У 30-хвилинній тираді в п’ятницю, 23 червня, Пригожин поставив під сумнів те саме обґрунтування, яке Путін надав для війни, а саме, що «київські неонацисти» й НАТО є прямою загрозою для Росії. Ми докладно висвітлювали це хибне обґрунтування. Підсумовуючи, Пригожин визнав, що ні Україна, ні НАТО не становлять військову загрозу для Росії. Насправді московські генерали просто хочуть особистого престижу. Крім того, Пригожин сказав, що російські втрати значно перевищують офіційні звіти і що він не пожертвує героями Вагнера й солдатами-патріотами заради особистих амбіцій некомпетентних генералів, яких слід звільнити. Пізніше Пригожин назвав свою суботню операцію маршем справедливості.
У жорсткій промові, яка транслювалася по телебаченню в суботу о 10:00, Путін назвав «марш» Пригожина заколотом і державною зрадою. Він наказав усім органам влади стримати його.
У суботу ввечері Кремль оголосив, що білоруський лідер Олександр Лукашенко домігся угоди про те, що марш на Москву буде припинено, і Пригожин зі своїми людьми може поїхати до Білорусі. Білоруські державні ЗМІ назвали цю угоду великим досягненням.
Потім, у неділю, російські державні ЗМІ розпочали кампанію з відновлення авторитету Путіна.
Чи зазнав марш на Москву перешкод?
Ситуація, що стрімко розвивалася в суботу, була задокументована в тисячах приватних відеороликів, які поширювалися по всьому світу завдяки Telegram, YouTube або іншим каналам, які не перебувають під фактичним контролем Кремля. На кадрах відеороликів видно, як підрозділи ПВК «Вагнер» безперешкодно просуваються на важких бронетехнічних засобах до Ростова-на-Дону, потім рухаються в напрямку Москви, минаючи Воронеж, і вступають у бій з російськими військовими літаками, швидко просуваючись на північ. Вони зупинилися лише за 200 кілометрів від Москви. Це несподівана історія так званого маршу, який зустрів дуже обмежений організований чи ефективний супротив.
Завдання: відновити авторитет Путіна!
«Російський народ об’єднався й запобіг заколоту» — Га?
У своїх публічних виступах Путін зараз робить значний акцент на тому, що «весь російський народ об’єднався, і всі відомства активно діяли, щоб зупинити заколот». Цей наратив чітко прозвучав у телевізійному зверненні Путіна 26 червня.
Ростов, розташований недалеко від кордону України, є ключовим містом із населенням понад мільйон осіб. Тут розміщені важливі військові частини й центр матеріально-технічного забезпечення. У місті також розташований штаб Південного військового округу, з якого керують військовими операціями в Україні. Лише найжорсткіша та найнаполегливіша пропаганда зітре пам’ять про поведінку міста, яке, очевидно, не чинило особливого «єдиного й ефективного опору» Пригожину та солдатам Вагнера.a
З ранку понеділка, 26 червня, кількість публічних виступів Путіна стрімко збільшилася. У понеділок увечері з метою прояву ініціативи відбулися дві важливі події: п’ятихвилинна промова Путіна по телебаченню й нарада з керівниками силових відомств, що створили підґрунтя для ще більшого тиску.
У вівторок, 27 червня, російські ЗМІ транслювали кремлівську церемонію вшанування льотчиків, загиблих під час заколоту. У видовища було багато атрибутів класичного, такого собі мініатюрного параду 9 травня: різні військові частини, помпезні входи, фанфари, урочиста хвилина мовчання й похмурі слова. Цього разу Путін посилив риторику. Говорячи про «запобігання хаосу, уникнення громадянської війни», він намагався сформувати інформаційний ландшафт потужними й емоційними словами та мобілізувати патріотизм. Повідомлення було таким: «Або я, Путін, або апокаліпсис!».
Ще більше звужування інформаційного простору в Росії
Як ми задокументували, медіаландшафт у Росії вже перебуває під жорстким контролем. Але у вівторок відбулася ще одна подія, яка вказує на ще більший тиск. Путін викликав керівників ключових російських ЗМІ для того, що в кремлівському апараті назвали «відкритим і насиченим обміном думками в закритому режимі». Це була кремлівська «новомова» в інтересах Путіна та Кремля, які вимагали подальшої лояльності й оптимізації редакцій на підтримку стабільності його режиму.
Білорусь і роль Лукашенка
Роль Білорусі також потребує нових пояснень. Офіційна лінія така: Путін схвалив посередництво Лукашенка. Загалом відеоматеріали й подача інформації тепер створюють враження, що Путін усе це спланував. Але якщо це було так, то чому Путін і Кремль не пишалися своїм досягненням ні в суботу ввечері, ні в неділю?
Інші визначні заяви
«Ці вихідні зробили Росію сильнішою, а не слабкішою!»
Провідне прокремлівське видання «Комсомольская правда», яке вважається найбільш тиражованим друкованим виданням у Росії, є, мабуть, майстром, коли справа доходить до освітлення подій і упередженої подачі нової версії інформації. У великому коментарі стверджувалося, що заколот зробив Росію сильнішою, а не слабкішою.
«Напевно, це Захід спонукав Пригожина до дії!»
Це мало статися, а наратив відображає головний конспірологічний рефлекс Кремля: «У всьому винен Захід!».
Про це заявив командувач Нацгвардії Росії (Росгвардія), преторіанської гвардії Путіна, Віктор Золотов. Золотов також брав участь у нараді з безпеки в Кремлі ввечері понеділка, і тепер він з упевненістю стверджує, що заколоту «сприяли західні спецслужби, оскільки вони знали про нього за кілька тижнів». Цю заяву Золотов зробив під час церемонії вшанування вбитих вагнерівцями льотчиків у Кремлі, а російські державні ЗМІ з глобальним охопленням, як-от RT [Russia Today], поширили її.
Можливо, Золотов промацує ґрунт, щоб побачити, яку підтримку може отримати ця безглузда заява. Для дезінформаторів не має значення, що в усіх заявах і діях західних лідерів і столиць послідовно йдеться про те, що заколот є внутрішньоросійським питанням.
Як завжди, щойно інформація піде з центру, інші прокремлівські платформи поширять її далі й додадуть нових обертів, як-от ця дика заява: «У США знали про заколот, а Великобританія його організувала, спираючись на психологічні особливості Пригожина». Знаючи, як працює кремлівська машина, ми очікуємо, що цей наратив розповсюджуватиметься по всьому світу. Конспірологічні змови завжди приваблюють людей.
Цього тижня також на нашому дезінформаційному радарі
Незважаючи на те що події в Росії займали центральне місце, кремлівська машина дезінформації була зайнята іншими ключовими темами.
- Росія попередила ООН, що Україна підірве Каховську дамбу. Ні. Опублікована лише через кілька днів після подій вихідних у Росії, ця заява — типовий кремлівський прийом для відволікання й зміщення уваги на щось інше. Диверсія на Каховській дамбі, вчинена російськими військами, — це велика техногенна й екологічна катастрофа. Наукові дані щодо вибуху вказують на одного винуватця: російські війська тоді контролювали цю частину дамби. Не має значення, скільки разів повторюється брехня. Вона все одно залишається ганебною брехнею, що ми підтвердили документами й аналізом.
- Іноземні агенти готують за кордоном бойовиків для захоплення влади в Білорусі. Ця стаття, також опублікована невдовзі після подій заколоту Пригожина, відрізняється своєю параноєю та конспірологічним мисленням. І те, й інше є класичними прийомами зі збірки маніпуляцій, які застосовуються як у Москві, так і в режимі Лукашенка в Білорусі, за чим ми докладніше стежимо тут.
- Ситуація в Україні є результатом гібридної війни проти Росії. Якщо в тирадах Євгенія Пригожина й був хоч якийсь сенс, то він полягав у викритті мотивів Кремля та Путіна щодо загарбницької війни проти України. Мотиви не мають нічого спільного з НАТО чи «неонацистами». А Міжнародний кримінальний суд не є інструментом гібридної війни. Війна в Україні сталася через відкриту агресію Москви, нестабільність, з якою зіткнулася путінська система в Росії, — це внутрішня проблема, яку вона створила сама.
