Сміх та сльози: абсурдні репресії в Білорусі
Білоруський режим неабияк гріє чуба, відшукуючи та караючи «злочинців», що беруть участь у так званій західній «гібридній війні» та спробі «кольорової революції». Так держава та прокремлівска пропаганда описують учасників білоруських протестів 2020-2021 років. Станом на липень 2021 року Слідчий комітет Республіки Білорусь порушив 4 691 кримінальну справу проти протестувальників, що вийшли на вулиці, щоб виступити проти результатів фальсифікованих виборів. Станом на 26 грудня 2021 року політичними бранцями були визнані 955 ув’язнених, і більше 30 серед них – журналісти та працівники медіа. Відстежуйте поточну інформацію тут.
Їхня кількість продовжує зростати. 14 грудня суд режиму Лукашенка присудив Сергію Тихановському, який готувався брати участь у президентській кампанії, 18 років тюрми. Це був політично вмотивований вирок, винесений з метою подальшого залякування звичайних білорусів, які бажають реалізувати свої політичні права. П’ятеро інших відомих політичних в’язнів також були засуджені до 14-16 років тюрми на підставі необґрунтованих звинувачень. Усі ці шестеро людей є об’єктами наклепницької кампанії, яку веде сам Лукашенко.
Доходячи до абсурду
Хоча арешти та ув’язнення залишаються найпомітнішими формами покарання незгідних, іноді державні репресії приймають дуже дивні, навіть параноїдальні форми. Вони нагадують абсурдний випадок, коли король гнівається на блазня.
Кінець «Тіля Уленшпігеля»
21 листопада 2021 року у Вітебському Національному академічному драматичному театрі, у його 95-ту річницю, відбулася прем’єра. П’єса на основі шедевру бельгійського романіста Шарля де Костера «Легенда про Тіля Уленшпігеля та Ламме Гудзака», опублікованого в 1867 році, розповідає про боротьбу Фландрії за незалежність від іспанського правління. За кілька днів було повідомлено, що п’єсу заборонено, контракт із режисером театру продовжено не буде, а акторів звільняють.
Міністр культури Республіки Білорусь Анатолій Маркевич та інші високопосадовці, які прийшли на виставу, очевидно, побачили неприпустимі паралелі між народною боротьбою Фландрії у XVI столітті та теперішньою ситуацією в Білорусі. Особливо чиновникам не сподобався вірш зі словами «Живе Фландрія!», схожий на столітній девіз «Живе Білорусь!», який є гаслом сучасних білоруських протестів і за який карають у судах як за «антидержавний заклик».
Концерт пам’яті жертв Голокосту – подія non grata
Радіо Свобода повідомляє, що Мінська філармонія після електронного листа до Міністерства культури від «стурбованого громадянина» скасувала благодійні концерти, присвячені вшануванню пам’яті жертв Голокосту. Лист повідомляв, що зібрані кошти підуть на підтримку «опозиційних організацій» (як, наприклад, госпіс міста Гродна), а артисти беруть участь в опозиційних мітингах.
Дитячий госпіс
Білоруський режим дійсно вважає дитячий госпіс м. Гродна «шкідливою організацією». Як відкрито пояснила влада, вона ліквідувала його у відповідь на санкції Євросоюзу. Проти директора госпісу Ольги Величко порушено кримінальну справу за участь у протестному русі.
Трагедія: дедалі більше відео з вимушеним визнанням провини
Білоруські силовики змушують людей «визнавати» їхню нібито «провину» на камеру. Згідно з нашими попередніми розслідуваннями, деякі із цих відео навіть отримують платне просування на каналі Youtube.
Події розвиваються, і білоруських громадян примушують зізнаватись у нових видах злочинів. Наприкінці листопаду регіональний державний канал «Білорусь 4 Гомель» показав затриманих, які просили вибачення за свої критичні коментарі в соцмережах щодо створеної режимом Лукашенка ситуації з мігрантами.
1 грудня 2021 року державний телеканал «СТВ» повідомив, що за «цинічні коментарі» онлайн щодо загибелі російських десантників під час військових навчань у західній Білорусі було затримано 11 людей. Цей телеканал показав, як озброєні спецпризначенці увірвалися в квартиру одного з таких людей, заставши його вдома у спідній білизні, після чого було опублікуване відео, зняте у відділку поліції, з його визнанням провини за участь у «масових заворушеннях» та надання інформації «екстремістським Telegram-каналам».
Затримані іноді роблять досить креативні «визнання», які після опублікування на державних телеканалах або у провладних каналах Telegram набувають популярності в соцмережах, оскільки люди дивляться їх із цікавості.
Ми не надаємо посилань на ці відео, і ось чому
Ці відео все ще доступні на каналі Youtube та телевізійних каналах. Хоча загальний принцип нашого проекту EUvsDisinfo – надавати вам як читачам посилання на матеріали, які ми обговорюємо, ми не публікуватимемо посилань на такі відео. Причина полягає в тому, що люди на них виконують перед аудиторією інтернету дії, дуже ймовірно, проти власної волі, а можливо, навіть під загрозою фізичного насильства. Ми не бажаємо долучатись до пропаганди режиму.
Головний редактор найбільшого білоруського Telegram-каналу NEXTA Тадеуш Гічан раніше назвав ці матеріали «відео заручників». Amnesty International також критикує цю практику, використану у справі проти Романа Протасевича, стверджуючи, що такі «визнання провини» могли бути отримані під примусом.
Помідори плюс сметана = тюрма
Одним із «героїв» минулого листопаду став Анатолій Шелкович, якого було заарештовано за те, що він виготовляв та вивішував у публічних місцях біло-червоно-білі прапори. На покаянному відео він каже, що завжди любив поєднання червоного та білого кольорів, пояснюючи, що в нього руда дружина і що помідори зі сметаною – це одна з його улюблених страв. Шелковичу присудили 15 діб ув’язнення, отже невідомо, чи вийде він на свободу у грудні, або в останній день отримає додатковий термін, як часто буває в білоруському суді.
Вогонь по своїх
Правозахисники задокументували випадок, в якому прибічниця Лукашенка, борчиня з білим та червоним кольорами, отримала удар від своїх. Сорокачотирирічна жінка з маленького білоруського містечка Добруш помітила біло-червоний намет, який належав місцевому військкомату, та виклала в Youtube відео з підписом: «Прибічники біло-червоно-білого. Військкомат. Добруш». Вісім працівників військкомату звернулися в поліцію, звинувативши жінку в наклепі, і вона отримала 2 роки умовного покарання.
У пошуках радикалів та екстремістів
Державні органи безпеки постійно обіцяють розшукувати «радикалів та екстремістів», і вони дотримуються своїх обіцянок. Як повідомляють білоруські правозахисники, протягом листопаду політично вмотивовані вироки у кримінальних справах отримали якнайменше 143 людини, в тому числі 23 жінки. Сукупно їх було засуджено на 156 років тюрми та 91 рік виправних робіт, а також більше ніж на 100 років домашнього ув’язнення.
Правозахисники та журналісти продовжують фіксувати численні випадки жорстокого поводження із затриманими, висвітлювати умови їхнього утримання та тортури щодо політичних в’язнів. За повідомленнями правозахисників суди часто розглядають справи за зачиненими дверима та ігнорують заяви затриманих про жорстоке поводження під час утримання під вартою та в слідчих ізоляторах.
Біло-червоно-біла параноя
Раніше, у червні, ми розглядали кілька абсурдних випадків безкомпромісної боротьби білоруського режиму із забороненим біло-червоно-білим прапором. Людей штрафували або саджали за те, що вони носили біло-червоно-білі шкарпетки, розвішували червоно-білі рушники та ковдри сушитися на власному балконі, ліпили сніговика у дворі приватного будинку та обмотували його червоним шарфом.
За словами правозахисників, суди Білорусі продовжують розглядати справи проти затриманих за вивішування біло-червоно-білих прапорів та наклейок на вікнах, репости і коментарі в соцмережах, а також інші форми протестної діяльності чи висловлювання своєї думки. Так, у листопаді один із районних судів Мінська присудив людині 15 діб позбавлення волі за «проведення несанкціонованого пікету у невстановлений період часу з метою публічного вираження своїх суспільно-політичних інтересів шляхом розміщення на дзеркалі заднього виду автомобіля Land Rover стрічки біло-червоно-білих кольорів».
Світова література сповнена казок та історій, де блазень не тільки розважає короля, а й висміює його. Такий блазень є водночас і хранителем справжньої мудрості, а також таємниць про справжні події, що відбуваються поза полем зору правителя. Романи, де вбивають блазня, часто закінчуються трагедією і для короля.
