Сотні статей Вікіпедії посилаються на прокремлівські засоби дезінформації
Кремль продовжує ізолювати російське населення від зовнішнього світу з точки зору доступу до перевіреної інформації, включаючи дедалі більш загрозливу позицію стосовно Вікіпедії. Російський медіарегулятор Роскомнадзор заявив, що Вікіпедія стала джерелом «нової лінії постійних атак на росіян», а її статті пропагують «виключно антиросійську інтерпретацію подій». Майбутнє Вікіпедії в Росії під питанням, але поки що онлайн-енциклопедія залишається доступною.
Вікіпедія — одне з чудес нашого часу. І тим дивніше, наскільки великим став сайт і як швидко виріс. Він налічував понад 55 мільйонів статей більш ніж 300 мовами станом на 2021 рік, в якому відзначив своє 20-річчя. Вікіпедія не тільки має величезний контент, але і є одним з найбільш відвідуваних вебсайтів у світі, займаючи 10-е місце за даними Alexa, а його сторінки регулярно входять до найпопулярніших результатів пошуку Google майже за будь-якою темою. Найдивовижніше, що це значною мірою досягається завдяки участі мільйонів добровольців у всьому світі, які редагують енциклопедію безкоштовно.
Попри те, що Вікіпедія, безумовно, є найбільшою у своєму роді, про її вразливість до маніпуляцій з інформацією відомо занадто мало. Деякі стверджують, що Вікіпедія є однією з соціальних платформ, найкраще захищеною від хибної інформації та дезінформації. Це цілком може бути так, з огляду на її структуру та редакційну політику, яка сильно відрізняється від політики Facebook, YouTube, Twitter, TikTok та інших.
Проте, структура Вікіпедії, що базується на співпраці, не позбавлена недоліків. Відсутність ієрархії у питаннях редагування іноді призводить до конфліктів між редакторами, також відомих як «війна правок». Війна правок часто спалахує між сумлінними редакторами, які просто дратуються через щось, що вони беруть близько до серця. У Вікіпедії існує навіть окрема сторінка, на якій представлені «найжалюгідніші війни правок», що підкреслює безглузду, але переважно добросерду природу такого явища.
Однак не всі правки робляться сумлінно. Нещодавнім прикладом зловживання відкритістю платформи є проникнення до китайськомовної Вікіпедії, яке Фонд «Вікімедіа» розслідував майже рік. Крім того, існують «правки з метою помсти» – додавання неправдивого, упередженого або дискредитуючого контенту до статей, особливо до біографій живих людей.
Від об’єктів, що перебувають під санкціями, до джерел посилань у Вікіпедії
Щоб краще зрозуміти вразливість Вікіпедії як до ненавмисної, так і до навмисної дезінформації, минулого року ми провели пілотне дослідження, в якому основна увага приділялася чотирьом відомим прокремлівським дезінформаційним джерелам – сайтам SouthFront і NewsFront, агентству «Інфорос» і порталу «Фонд стратегічної культури». Усі чотири джерела пов’язані з російськими спецслужбами та перебувають під санкціями Міністерства фінансів США за спроби втручання в американські вибори 2020 року.
Перш ніж зануритися у висновки, прокоментуємо методологію. Метою дослідження було відповісти на три запитання. По-перше, яка потенційна шкода від посилань на обрані джерела дезінформації? По-друге, чи є посилання на ці ЗМІ навмисними або результатом простої недбалості? По-третє, які існують потенційні способи зменшити вплив таких посилань?
На першому етапі було визначено та зібрано якомога більше статей Вікіпедії, що посилаються на відповідні домени, за допомогою декількох джерел: внутрішній пошук Вікіпедії, інші пошукові системи (Google, Bing, Seznam) і бази даних зворотних посилань (Semrush, BuzzSumo). Після цього була зібрана та оброблена історія правок усіх цих статей, виявлено правки, які додавали або видаляли посилання. І нарешті, дані були додатково оброблені для додавання сукупних показників (наприклад, поточної кількості посилань для кожної статті та для кожної унікальної цільової URL-адреси).
Результати
Проаналізувавши зміст десятків тисяч редакцій попередньо визначених статей, виявилось, що станом на кінець 2021 року чотири джерела дезінформації, які були предметом дослідження, використовувалися як посилання щонайменше у 625 статтях і в якийсь момент з’явилися щонайменше у 690 статтях. Більшість статей, про які йдеться, посилається на вебсайт southfront.org (57 відсотків), за ним слідує news-front.info (27 відсотків).
Що стосується тем, більшість відповідних статей була пов’язана з конфліктами на Близькому Сході, і вони містили такі ключові слова, як «Сирія/сирійський», «наступ», «(громадянська) війна», а також «російський» або «інтервенція».
Більшість статей, що посилається на одне з чотирьох прокремлівських джерел дезінформації, представлена у Вікіпедії у п’яти мовних версіях: російська (136 статей), арабська (70), іспанська (52), португальська (45) та в’єтнамська (32). Російська версія також є однією з небагатьох мовних версій, в яких сайт news-front.info є найпоширенішим джерелом із чотирьох.
Англомовна та франкомовна версії в якийсь момент також містили велику кількість статей із посиланнями на вебсайти, що підпадають під санкції. Проте в грудні 2019 року було прийнято пропозицію про «припинення підтримки сайтів з фейковими новинами/дезінформацією», і сайти southfront.org і news-front.info було заборонено. Після цього відбулася значна чистка матеріалів, і більшість посилань на вебсайти, що перебувають під санкціями, було видалено в англомовній Вікіпедії.
Заслуговує на увагу як сила індивідуальних дій, так і особливість Вікіпедії, пов’язана з участю спільноти: рішення було запропоновано одним редактором і впроваджено досвідченими редакторами з певними підвищеними правами, але воно було відкрите для коментарів будь-яких інших користувачів. Цим шляхом могли б піти і редактори інших мовних версій.
Потенційний вплив
Статті з колекції даних мають в середньому понад 88 000 переглядів на день. 18 з цих статей мають понад 1 000 переглядів на день, і п’ять з них все ще містять посилання на чотири вебсайти, включаючи найпопулярнішу статтю, яка є статтею про Іран в англомовній Вікіпедії з понад 11 000 переглядів на день.
А проте, ці цифри самі по собі мало що значать. Наприклад, посилання, включене до статті про Іран, є пресрелізом Шанхайської організації співробітництва, повторно опублікованим на сайті strategic-culture.org; хоча обидва ці джерела навряд чи можна назвати неупередженими, якщо приймати їх за чисту монету, це дійсне посилання на надану інформацію. Потрібен ретельний аналіз кожного посилання, щоб оцінити, наскільки постраждала фактична неупередженість статей.
З усім тим, це ще раз ілюструє загальну проблему джерел дезінформації, включаючи такі ЗМІ, як RT і Sputnik, що фінансуються державою: часто вони публікують переважно фактичне висвітлення світових подій лише для того, щоб ввести упереджену чи оманливу інформацію там, де це насправді має значення. Фасад надійного висвітлення подій стає засобом корисного навантаження.
Це підводить нас до наступного моменту — потенційної шкоди, що наносить репутації використання неавторитетних джерел. Надійність має першорядне значення для Вікіпедії. Той факт, що буквально кожен може зробити свій внесок у Вікіпедію, означає, що її надійність, а також нейтральність були ретельно вивчені та зіставлені з надійністю традиційних енциклопедій.
Щоб пояснити, що є надійним джерелом, більшість мовних версій Вікіпедії підтримує версію сторінки англійської Вікіпедії «Надійні джерела», яка містить практичний посібник для редакторів. Джерела дезінформації там прямо не згадуються, але замість них використовується термін «сайти фейкових новин, що фінансуються державою»: «Деякі джерела занесені до чорного списку, і їх взагалі не можна використовувати. До чорного списку зазвичай потрапляють джерела, які додаються неправомірно, наприклад, сайти фейкових новин, що фінансуються державою, з історією додавань фермами тролів». Однак це відповідає дійсності тільки частково, оскільки, згідно з Вікіпедією, принаймні деякі джерела з чорного списку можуть бути занесені до білого списку локально.
«Неповний список джерел, використання й авторитетність яких часто обговорюється у Вікіпедії» наводиться на іншій сторінці. Зауважте, що і Sputnik, і RT явно вказані як неавторитетні джерела, але там немає посилання, наприклад, на SNA, німецьку версію Sputnik після ребрендингу. Сайти Southfront.org та news-front.info вказані як «сайти фейкових новин, що фінансуються державою», але вони відсутні в основному переліку на цій сторінці.
Це було навмисно чи ні?
Виходячи з даних, які нам вдалося зібрати, немає підстав вважати, що використання цих посилань було наслідком зловмисного маніпулювання інформацією. Ми не виявили жодних підозрілих закономірностей ані в часі додавання, ані в контексті інших дій основних учасників.
Проте, як було зазначено, сама наявність дезінформаційних ЗМІ ставить під загрозу репутацію Вікіпедії та неупередженість її сервісів. Крім того, нешкідливі посилання на фактичні статті підвищують ймовірність того, що деякі дезінформаційні матеріали також будуть використовуватися як посилання, бо кількість вже наявних посилань надасть самому джерелу деякої авторитетності.
Зменшення вразливості Вікіпедії до маніпулювання інформацією та подальші кроки
В англійській версії Вікіпедії, схоже, існує консенсус стосовно того, що дезінформаційні сайти, що фінансуються державою, не є надійними джерелами, незалежно від фактичності конкретної статті, на яку вони посилаються. Проте ці правила могли б бути ще чіткішими, а списки заборонених джерел дезінформації слід об’єднати. Можна лише здогадуватися, чи наслідуватимуть цьому прикладу інші мовні версії, але ніщо не заважає будь-кому розпочати цю дискусію, вказавши на приклад англійської Вікіпедії як на найкращу практику.
Швидше за все, проблема не обмежується цими чотирма вебсайтами. Ми використали ці чотири ЗМІ як приклад добре відомих, офіційно визначених джерел дезінформації, проти яких деякі версії Вікіпедії вже вжили заходів. Таким чином, вони служать гарним прикладом різних існуючих підходів та ілюструють особливість модерації Вікіпедії за участю спільноти.
Оскільки розуміння загроз є важливою частиною нашої роботи, спрямованої проти маніпулювання інформацією, протягом року EUvsDisinfo вивчатиме низку менш вивчених платформ, щоб заповнити пробіл у відповідних знаннях.
