Ще один чорний день для ЗМІ та свободи слова в Росії

Ця стаття — четверте оновлення в серії, присвяченій відстеженню й аналізу змін у російському інформаційному просторі після введення законів про цензуру в березні 2022 року. Читайте попередні статті серії від 5 березня, 8 березня й 26 березня 2022 року (тут).

Рік тому, невдовзі після початку повномасштабної агресії Росії проти України, російський парламент швидко схвалив усебічну цензуру, додавши нове положення до Кримінального кодексу. Стаття 207.3 передбачає до 15 років позбавлення волі за «поширення неправдивих відомостей про російські збройні сили чи посадових осіб». Нову статтю було розроблено після вказівок від 24 лютого, першого дня повномасштабної війни, коли російська служба з нагляду в сфері масових комунікацій Роскомнагляд наказала російським ЗМІ повідомляти тільки офіційну інформацію, надану державними органами.

Ми висвітлювали перші наслідки появи цієї статті протягом 2022 року: закриття ЗМІ, заборона деяких платформ, виїзд журналістів із країни, судові справи тощо. Читайте інші статті тут і тут.

Введення нових положень Кримінального й Адміністративного кодексів РФ доповнили репресивну законодавчу основу. Серед нововведень стаття 275.1 Кримінального кодексу, що визначає покарання за «конфіденційне співробітництво» з іноземцями, яке тепер прирівнюється до державної зради, і нова стаття 20.3.3 Адміністративного кодексу, що передбачає адміністративний штраф до 100 000 рублів (розмір приблизно двох середньомісячних зарплат у Росії) для осіб, які поширюють неправдиву інформацію.

Рік потому: від поганого до гіршого

Ще до вторгнення 24 лютого ситуація з незалежними ЗМІ в Росії була дуже складною: на нормальних, професійних журналістів і видання навішували ярлики «іноземний агент» або «небажана організація». Погано розслідувані напади й навіть убивства відомих журналістів ще більше посилювали гнітючу атмосферу.

Через 12 місяців ситуація стала ще гіршою. Деякі приклади наведено нижче.

• Медіапростір у Росії кардинально змінився, і тепер у ньому домінують інформаційні канали, що працюють за вказівкою Кремля. Читайте наші щотижневі огляди дезінформації тут.
• Безліч незалежних російських ЗМІ та журналістів покинули Росію.
• Міцні НДО, як-от «Меморіал» і Сахаровський центр, було закрито або ліквідовано за рішенням суду. Раніше вони документували випадки репресій, порушення прав людини й свободи слова.
• Судова система перейшла в режим репресій. За даними незалежного оглядача «Медіазона», наразі порушено понад 6000 справ про «дискредитацію збройних сил», як адміністративних, так і кримінальних.
• Що відоміша людина — скажімо, у неї багато підписників у соціальних мережах — то суворіший вирок. Покарання варіюються від штрафів до виправних робіт і багаторічного тюремного ув’язнення. Список останніх справ можна подивитися тут.
• Межі щодо «поширення неправдивої інформації» про російську армію, посадовців чи силові структури було встановлено жорсткі, про що свідчать наведені нижче приклади.

Усе, що не походить з «офіційних джерел», як-от Міністерство оборони Росії, державні видання або інформагентства, усе частіше вважається «неправдивим». За даними «Медіазони», імовірна неправдива інформація може включати критику, наприклад назву російських військ в Україні окупантами, критику бомбардувань цивільних об’єктів або просто повідомлення про звірства, скоєні російськими військами в таких місцях, як Буча. Одного повторного запису чи коментаря в соціальних мережах достатньо для винесення вироку або адміністративного штрафу на чималу суму. У разі повторного порушення особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Нещодавні приклади, що ілюструють тенденцію

Наприкінці 2022 року опозиційного політика Іллю Яшина було засуджено до восьми з половиною років позбавлення волі за розміщення інформації про те, що російські війська вбивають мирних жителів у Бучі. У липні 2022 року московського місцевого політика Олексія Горінова засудили до семи років позбавлення волі за аналогічною справою.

Влада звинуватила опозиційного політика й активіста Володимира Кара-Мурзу в державній зраді (до 24 років позбавлення волі) за критику російських військ, які бомбардували школи й лікарні в Україні, під час його виступу торік в Аризоні.

1 березня Дмитра Іванова, студента Московського державного університету (МДУ), було засуджено до восьми з половиною років позбавлення волі за створення сайту «Протестний МДУ», на якому люди могли розміщувати особисті думки про війну. Його Telegram-канал має 9000 підписників.

6 березня Руслана Ганєєва, веброзробника з Татарстану, було засуджено до десяти місяців виправних робіт і штрафу в розмірі 10 % від заробітної плати за два повідомлення в російських соціальних мережах про виведення російських військ із Києва та сумніви в кількості бойових втрат.

Також 6 березня Андрія Новашова, журналіста з Кузбасу в Сибіру, було засуджено до восьми місяців виправних робіт за дописи в російських соціальних мережах, у яких він називав російські війська в Україні окупантами й критикував удари по цивільній інфраструктурі.

3 березня Ігоря Короткова із села в Краснодарському краї оштрафували на 800 000 рублів за розміщення у WhatsApp посилання на канал «Навальний Live», на якому проводять трансляції на YouTube, одній із небагатьох неросійських і некитайських платформ, усе ще дозволених у Росії. Штраф становить суму приблизно дворічного середнього доходу в сільській місцевості.

Є і заочні рішення в судових справах. Ось недавні приклади.

6 лютого. Відому журналістку і блогерку Вероніку Білоцерківську, яка проживає у Франції, було заочнозасуджено до дев’яти років позбавлення волі. Справа проти неї почалася в березні минулого року, коли вона опублікувала коментарі з критикою російських військ за вбивство дітей, бомбардування пологового будинку в Маріуполі й вбивства мирних жителів у Бучі.

1 лютого московський суд заочно засудив журналіста Олександра Невзорова до восьми років позбавлення волі за дискредитацію збройних сил.

А загалом на початок березня 2023 року в провадженні перебуває понад 6000 справ…

Оновлення від 26 березня 2022 року

Тенденція блокування сайтів значно посилилася. Є дві загальні тенденції: блокування сервісів і повна цензура інформаційного контенту. Блокування іноземних ЗМІ зараз поширюється на сайти BBC, Deutsche Welle, RFE/RL і телеканалу Euronews, разом із тим мовлення CNN, ABC і CBS, як і мовлення менш відомих незалежних каналів, було призупинено. Незалежні журналісти тікають із країни, враховуючи, що недотримання правил цензури може призвести до тюремного ув’язнення. Це стосується будь-кого, хто виступає проти так званої «спеціальної військової операції» або поширює «фейки» про дії російських збройних сил чи державних органів за межами території Російської Федерації.

Державна Дума РФ ухвалила закони, що передбачають штрафи й тюремне ув’язнення (за окремі дії до 15 років) для тих, хто публікує «завідомо неправдиві відомості» про дії російських державних органів за кордоном, здійснені «в інтересах Росії та її громадян, міжнародного миру й безпеки». Це доповнює закон від 4 березня про аналогічне покарання за неправдиву інформацію про російську армію.

Сергій Клоков, співробітник Головного управління МВС Москви, став першим заарештованим за поширення «неправдивої» інформації про російських військових, яке він нібито здійснив у телефонній розмові. Дозволу суду на прослуховування телефонних розмов Клокова не було.

На роботу платформ компанії Meta в Росії було накладено заборону на підставі «екстремістської діяльності». Заборона стосується двох найпопулярніших у Росії соціальних мереж: Facebook і Instagram. Вона не поширюється на месенджер WhatsApp.

Google і його платформа YouTube залишаються, але, найімовірніше, ненадовго. 18 березня російський регулятор ЗМІ, Роскомнагляд, вимагав від Google припинити поширення відео на платформі YouTube, які, за його заявами, «загрожують російським громадянам».

Блокується все більше сервісів VPN. Раніше росіяни завантажували в середньому 16 000 додатків VPN на день. 9 березня вони завантажили 700 000. Це було перед рішенням про блокування Instagram. За 10 днів із 24 лютого до 5 березня 10 найпопулярніших додатків VPN в App Store і Google Play завантажили понад 4,6 мільйона нових користувачів.

4 березня російський парламент одноголосно й рекордно швидко ухвалив закон «про відповідальність за фейки про дії російських військ». Він передбачає драконівські покарання для будь-кого, хто наважиться критикувати чи ставити під сумнів війну Путіна в Україні. З 5 березня закон також поширюється на критику Росгвардії, 300-тисячного путінського війська, частина якого зараз діє на окупованих територіях України.

Громадянам, обвинуваченим за цим законом, загрожує штраф до 1,5 млн рублів (10 000–13 000 євро залежно від обмінного курсу) і до 15 років позбавлення волі або трудового табору за критику війни або поширення того, що влада вважатиме «неправдивою» інформацією, тобто всього, що відрізняється від офіційної позиції уряду.

Дія закону поширюється на всіх резидентів РФ, як на росіян, так і на іноземних громадян.

У реаліях Росії таке законодавство відкриває шлях до майже необмеженої цензури й самоцензури. Безсумнівно, це призведе до подальшого придушення вільнодумства й створить найжорсткіший тиск на російські ЗМІ та соціальні мережі в пострадянській Росії.

Поза ефіром, поза мережею, ліквідовано акціонером Газпрому

Тенденція, що виникла внаслідок цього закону, уже помітна. Видалення вебконтенту останньої незалежної радіостанції (відомої та неупередженої радіостанції «Ехо Москви») було здійснено під загрозою суворого покарання. За кілька днів до цього радіостанцію було знято з ефіру російським державним інформаційним агентством Роскомнагляд. Власник контрольного пакета акцій «Газпром-медіа» (так, саме тієї державної газової компанії «Газпром») вирішив закрити компанію, що вочевидь є політичною ліквідацією.

Ми більше не можемо посилатися на заявлений протест головного редактора «Ехо Москви» Олексія Венедиктова.

Оновлення (від 8 березня). На довершення всього: FM-частоту закритого й ліквідованого радіо «Ехо Москви» займерадіо Sputnik, що належить телекомпанії RT / Russia Today. Ця зміна набуде чинності з 9 березня. Тільки уявіть, радіо «Ехо Москви», яке відкрилося 22 серпня 1990 року, а за рік, у серпні 1991 року, змогло продовжити мовлення попри спроби блокувати його з боку радянських путчистів.

Оновлення (від 26 березня). 22 березня Венедиктов повідомив, що перед його дверима залишили свинячу голову разом із наклейкою з українським гербом і словом Judensau («єврейська свиня»).

Самоцензура

«Новая газета», опозиційна газета, яка отримала 2021 року Нобелівську премію миру разом зі своїм головним редактором Дмитром Муратовим, опублікувала повідомлення, в якому поінформувала читачів, що тепер вона видалить усі матеріали, пов’язані з війною в Україні, зі свого сайту й сторінок у соціальних мережах для захисту своїх співробітників. У попередніх публікаціях «Новая газета» повідомляла про війну, не цураючись використовувати такі терміни, як «вторгнення», «війна», «бомбардування», «жертви» тощо. Станом на 4 березня сайт «Новая газета» був все ще доступний із території Росії.

Соціальні мережі, дослідники громадських думок, іноземні ЗМІ — звичайні люди. Дістати їх усіх!

Роками соціальні мережі й агрегатори новин з усього декількома тисячами постійних користувачів юридично вважалися ЗМІ в Росії. Отже, дотримуючись логіки закону, платформи повинні будуть контролювати й видаляти контент під загрозою покарання.

Дослідники громадської думки також підпадають під дію закону, оскільки поставлені питання можуть інтерпретуватись як такі, що критикують війну в Україні.

Ще невідомо, як це вплине на іноземні ЗМІ й журналістів, які працюють у Росії. У принципі, закон не має обмежень і тому може бути застосований до будь-якої особи на території Росії або в межах її юрисдикції. Уже є приклади того, як іноземні ЗМІ, наприклад Le Monde, обмежують публікації своїх репортерів у Twitter, коли вони перебувають на території Росії, або, як BBC, призупиняють роботу своїх журналістів у Росії.

Оновлення (від 7 березня). Провідні незалежні ЗМІ, що працюють у Росії, як російські, так і іноземні, були частково або повністю заблоковані, або вивели співробітників, або скоротили чи припинили діяльність у зв’язку з новим законом.

Водночас 4 і 5 березня Роскомнагляд заблокував Facebook, а пізніше і Twitter для користувачів у Росії. Це вплине на мільйони користувачів, оскільки Facebook — домінуюча платформа в Росії. Twitter досить популярний серед бізнес-спільнот.

Тоді ж, 4 березня, Путін якраз підписав ще один закон «про іноземців, які порушують основні права росіян». Здається, що з Кремля летить віртуальний вал законів і правил в усіх напрямках.

Усі ці драконівські закони подають чіткий сигнал: жодне вільнодумство щодо неспровокованої та невиправданої війни Путіна в Україні не дозволено.

Коротке запитання…

Мало хто наважиться поставити це запитання Путіну й Кремлю: чому нібито «обмежена операція із захисту Донбасу» призвела до найжорсткішої цензури й обмеження особистих свобод в історії сучасної Росії?

Чому? Згідно з опитуванням, проведеним ВЦВГД* (радянська, усе ще пов’язана з Кремлем організація) 4 березня, 70 % росіян підтримують Путіна, а 74 % схвалюють його дії. Чому ж тоді їм заборонено висловлювати це схвалення на Facebook?

…а російська конституція…?

Наостанок процитуємо статтю 29 Конституції РФ.

Кожному гарантується свобода думки й слова.

Не допускаються пропаганда чи агітація, що розпалюють соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть і ворожнечу. Забороняється пропаганда соціальної, расової, національної, релігійної чи мовної переваги.

Ніхто не може бути примушений до висловлення своїх думок і переконань або відмови від них.

Кожен має право вільно шукати, отримувати, передавати, виробляти й розповсюджувати інформацію будь-яким законним способом. Перелік відомостей, що становлять державну таємницю, визначається федеральним законом.

Гарантується свобода масової інформації. Цензура забороняється.

Читайте заяву Верховного представника ЄС Борреля тут.

* ВЦВГД (Всеросійський центр вивчення громадської думки) виник із науково-дослідного відділу колишнього Міністерства соціальних справ СРСР.