Як змусити Європарламент читати Russia Today

47% статей є продуктом RT

«Щомісячний інформаційний журнал для Європарламенту»?

EP Today: Вебсайт новин, який не пише 99% своїх статей, націлений на осіб, які приймають рішення в ЄС, і вводить громадськість в оману щодо походження більшої частини свого контенту: Russia Today.

«EP Today» (скорочення від «Європарламент сьогодні») — це самопроголошений «щомісячний інформаційний журнал для Європейського парламенту». І звичайно, завдяки назві, що включає в себе одну з головних інституцій Європейського Союзу, та курсивному логотипу всередині кільця з 12 зірок на синьому фоні у читача може скластися враження, що це серйозне джерело новин. 145 000 підписників у Facebook та середній показник у 25 статей на день це більше запевняють в тому, що це авторитетна, впливова та поінформована частина політики ЄС.

За винятком: «EP Today» використовує назву Європейського парламенту в оманливий спосіб і без будь-якого дозволу.

Вебсайт, сторінка у Facebook та акаунт у Twitter дають підстави вважати, що «EP Today» має зв’язок з Європейським парламентом, але це не відповідає дійсності. Європейський парламент звернувся до «EP Today» у вересні цього року з приводу несанкціонованого використання назви інституції та запропонував шляхи виправлення ситуації і припинення введення громадськості в оману.

На своїй сторінці «EP Today» зазначає, що видання «призначене лише для того, щоб депутати Європарламенту могли писати статті щодо питань, які, на їхню думку, наразі є важливими та потребують уваги всіх їхніх колег та інших політиків». [sic]

При цьому понад 99% статей, які з’являються на eptoday.com, не належать «EP Today». Починаючи з 24 жовтня 2018 року, 47% статей є дослівними копіями статей з RT.com. Часто вся головна сторінка заповнена точними копіями статей RT. Одна і та ж стаття може навіть з’являтися декілька разів на одній сторінці.

Ми проаналізували всі доступні 17 697 статей, опублікованих eptoday.com у розділі «Новини». Набір даних охоплює понад 2 роки: з 6 квітня 2017 року по 23 серпня 2019 року. За цей період ми виявили лише 25 публікацій із різних питань від депутатів Європарламенту або інших осіб, які приймають рішення. Це лише 0,14%. «EP Today» явно не є виданням «лише для депутатів Європарламенту».

Статті, опубліковані по днях на eptoday.com. Публікації до 24 жовтня 2018 року свідчать про високий рівень автоматизації (максимум 30 або 50 статей на день).

Вебсайт виглядає як лобістська платформа, що подається в якості серйозного інформаційного видання, цільовою аудиторією якого є особи, що приймають рішення в ЄС. Концепція проста: «EP Today» пропонує викриття (або його ілюзію) в обмін на увагу.

Для того, щоб зробити таку пропозицію, вебсайт повинен виглядати як серйозний інформаційний ресурс, який регулярно надає актуальний контент, що приваблює багато відвідувачів. Враховуючи те, що «EP Today працює з основним персоналом поза Брюсселем» [sic], маючи лише поштову скриньку в Брюсселі, жодного редактора в LinkedIn або Twitter, а всі 4 адміністратори сторінок у Facebook знаходяться в Індії, забезпечити достатню кількість релевантного контенту для того, щоб виглядати привабливим джерелом інформації для осіб, які приймають рішення, буде важко. Відповідь на те, як виглядати більше й активніше, ніж ти є, та не бути схожим на лобістську групу, що просуває лиш одну ідею, полягає у синдикації контенту.

Синдикація контенту робить контент одного вебсайту доступним для інших сайтів. Вікіпедія пояснює мотивацію: вебсайти, які передруковують контент іншої сторінки (сайти-підписники), стають більш цікавими для читачів, а сайти, які надають контент для передруку (сайти-надавачі), отримують вигоду, по суті, від безкоштовної реклами.

З 24 жовтня 2018 року «EP Today» використовує величезну кількість джерел для автоматичного надання контенту на своєму вебсайті. До 24 жовтня синдикувався лише «Голос Америки», а пізніше — RT.com разом із різноманітними джерелами з ЄС.

До 24 жовтня 2018 року «EP Today» синдикував виключно «Голос Америки» (VOA). Щоденно на вебсайті автоматично розміщувалися до 50 статей, що призводило до того, що понад 99% контенту «EP Today» надходило від VOA. Чому у 2018 році відбувся перехід від одного синдикованого видання до іншого, та чим пояснюється такий вибір?

Однією з причин може бути те, що RT.com, який займає 299 місце в світі за версією Alexa, має більшу читацьку аудиторію на міжнародному рівні, ніж voanews.com, який за версією Alexa наразі займає 2831 позицію в світі. Але існує багато інших інформаційних сайтів, які займають набагато вищі позиції і є більш релевантними для аудиторії ЄС, на яку орієнтується «EP Today».

Як «Голос Америки», так і «Russia Today» пропонують дуже сприятливі умови використання, які прямо дозволяють повторне використання їхнього контенту на інших вебсайтах. У той час як, наприклад, bbc.com із 81-м місцем у світі вимагає окремого дозволу на вбудовування свого контенту, контент «Голосу Америки» є суспільним надбанням, що дозволяє його повторне використання — однак за винятком контенту, який не був створений ним самим. RT.com навіть «заохочує вільне повторне використання своїх матеріалів у некомерційних цілях» за умови посилання на оригінальну сторінку. «Голос Америки» вимагає посилання лише від сайтів-підписників.

Соціальним мережам байдуже до вашого посилання на них

«EP Today» має щонайменше один профіль у Twitter із майже 6 000 підписників та сторінку у Facebook з 145 000 підписників.

Нижче наведено точну картину до і після переходу з «Голосу Америки» на RT у профілі «EP Today» у Twitter. Без оголошень та повідомлень акаунт у Twitter несподівано почав просувати повідомлення RT. За іронією долі, це сталося під час дебатів щодо договору РСМД. Остання синдикована стаття «Голосу Америки» на @eptoday відображає дві сторони дебатів, в той час як перша стаття RT засуджує Сполучені Штати як такі, що прагнуть світового панування. Це дійсно помітний зсув у тональності та перспективі.

Для 6 000 підписників ця зміна була непомітною, оскільки Twitter не показує першоджерело статті, а лише вебсайт, на якому вона розміщена: eptoday.com.

Ми бачили подібне «відмивання інформації» контенту RT у США, Німеччині та Білорусі. Результатом (а іноді й ціллю) завжди є введення читачів у оману.