Глибинка під прицілом
Минулого тижня прокремлівська дезінформаційна машина готувалася до атаки на одну зі своїх улюблених цілей — ЄС і Україну — з глузуванням і насмішками над самітом ЄС. Проте сталося нечуване. 22 березня на околицях Москви відбувся найбільший за останні два десятиліття теракт на російській землі, що забрав життя щонайменше 137 ні в чому не винних відвідувачів концерту в «Крокус-Сіті Голл». Цей трагічний і сумний терористичний акт спровокував ще більш жорстоку дезінформацію, змови й маніпулятивну риторику з боку прокремлівських політичних коментаторів.
Початкова реакція
Для тих, хто вже деякий час стежить за прокремлівською тактикою дезінформації, початкова реакція пропагандистського рупора Кремля після теракту не стала несподіванкою, адже вона базувалася на гучних і недвозначних звинуваченнях на адресу «нацистської України» як відповідальної за напад, хоча ісламське терористичне угруповання ІДІЛ взяло на себе відповідальність і навіть поділилося шокуючим відео теракту, що підтверджує факт здійснення цього злочину.
Однак версія про те, що ісламістський тероризм дістався середини Росії, не вписується в грандіозний дезінформаційний наратив Кремля, який називає Україну «терористичною державою». Тому початковою реакцією було заперечення версії про те, що за цією атакою стояло угрупування ІДІЛ, і вже традиційне покладання провини на Україну. Насправді головному брехуну Кремля знадобилося майже три дні, щоб визнати провину «радикальних ісламістів» за напад.
А справа не лише в добре розіграній початковій реакції з боку прокремлівських дезінформаційних ЗМІ. Виявляється, вони отримали безпосередні накази з Кремля наголосити на можливих слідах «української участі» під час репортажів про напади. Це не вперше, коли Кремль видає такий «темник» для контролю над репортажами в ЗМІ. Див. інший нещодавній приклад тут.
Однак дезінформаційний наратив «Україна зробила це» не був настільки переконливим, як хотілося б Кремлю, оскільки навіть Лукашенко в Білорусі, один із найближчих лакеїв Кремля, спростував твердження Путіна про причетність України до терористичної атаки.
Старий добрий «Cui bono?»
Кремлівські рознощики дезінформації використовують особливий риторичний прийом, що дає змогу пов’язати між собою, здавалося б, непов’язані питання чи події. Ідеться про начебто невинне запитання: «Кому це буде вигідно?», що дає змогу проявити фантазію лояльним прихильникам теорії змови. Саме це зробив Путін, коли набрався сміливості й звернувся до скорботної нації майже через цілий день після нападу. Іншими словами, спотворена реальність Кремля використовує цю риторику, щоб натякнути на зв’язок між ІДІЛ і Україною. Це й не дивно, адже ми вже неодноразово ставали свідками цього безжалісного маніпулятивного трюку.
Ніхто й не сумнівався, що вкотре винні англосакси
Кремль завжди має готову відповідь на запитання «Cui bono?». Не дивно, що так було й після подій 22 березня. Як тільки Путін публічно поставив це запитання, активізувався потік конспірологічних теорій і необґрунтованих звинувачень, починаючи із заяв про те, що Захід створив ІДІЛ і використав його для нападу на Росію, уже не кажучи про те, що Велика Британія та США надали терористів ІДІЛ українській армії, а також абсурдних тверджень про те, що пожежу в «Крокус-Сіті Голл» спричинило використання тих самих хімічних речовин, що й під час пожежі в Соборі Паризької Богоматері, або про те, що західні ЗМІ виявляють солідарність із терористами ІДІЛ.
Мабуть, ще ніхто не забув, що всі ці необґрунтовані звинувачення пов’язує припущення, що в усьому винні «горезвісні англосакси». Очевидно, у Кремля є одержимість англосаксами. Здається, вони причетні до всього: від збиття російських військово-транспортних літаків до підриву гребель гідроелектростанцій і газопроводів.
Ця нав’язлива ідея межує з патологією, а постійні звинувачення на адресу групи, яка представляє Захід в очах Кремля, насправді є серцевиною одного з найплідніших прокремлівських дезінформаційних наративів — безпідставних тверджень про те, що Росія веде екзистенційну війну проти «колективного Заходу». Ми вже писали про ці свідомі спроби розпалити в Росії облоговий менталітет.
Порив заздрості
Основною темою, яку обговорювали прокремлівські пропагандисти у своїх нескінченних телевізійних дискусіях до теракту, було засідання Європейської ради й Ради асоціації ЄС — Україна. У пориві заздрості прокремлівські ЗМІ висміювали дедалі тісніші відносини між ЄС і Україною, називаючи Європу зламаною, а Україну — токсичною.
Наратив «ЄС розорений і не може допомогти Україні» був швидко підживлений посиланням на питання про можливе використання заморожених російських активів у відновленні України й зловтіхою щодо відсутності рішення ЄС щодо цього питання. Тон прокремлівських ЗМІ на тему перспектив членства України в ЄС був зневажливим, а ідея відправлення військових підрозділів ЄС чи НАТО в Україну — висміювалася. Водночас ЗМІ продовжували повторювати, що Захід має агресивні наміри щодо Росії.
Витративши половину тижня на зображення України як слабкої та збанкрутілої, кремлівським агентам дезінформації довелося розвернутися на 180 градусів, щоб представити Україну як терористичного натхненника, який смикає за всі ниточки. Це може здатися дивним журналістам із редакційними стандартами й чесністю, але для пропагандистських рупорів Кремля це лише один епізод, у якому чорне названо білим. Не дозволяйте ввести себе в оману.
Інші теми, що потрапили на радар EUvsDisinfo
- З урахуванням десяти років, що минули з моменту незаконної анексії Криму, прокремлівські ЗМІ знову зосередили свій маніпулятивний погляд на анексованому українському півострові, поширюючи звичайну брехню та дезінформацію про відверте захоплення земель Росією у 2014 році. Проте цього разу ми спостерігали навіть більш креативний аспект — версію про те, що ООН заплющує очі на те, як Україна нібито позбавляє Крим доступу до води. Хоча подачу води до Криму дійсно було припинено у 2014 році, Україна висунула чіткі умови відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 року для відновлення подачі води. Росія категорично відмовилася від цих умов. Експерти ООН наполягають, що згідно з міжнародним правом Кремль несе основну відповідальність за забезпечення доступу цивільного населення Криму до води. Відтак Кремль тепер перекладає провину на ООН.
- Дезінформатори Кремля скрізь бачать лише шпигунів і конспірологічні теорії. Отже, у класичній фрейдистській проєкції власних вад Росії вони звинувачують місію ЄС у Вірменії в тому, що її метою є збір розвідданих. Заяву було зроблено в контексті ратифікації Вірменією Угоди між Республікою Вірменія та Європейським Союзом про статус місії ЄС у Вірменії, а також рішення Ради ЄС із закордонних справ щодо розширення місії та збільшення кількості спостерігачів. Із самого початку ця виключно цивільна місія була цілком прозорою у своїх планах працювати із шести центрів.
- Ще одна стара, але завжди актуальна дезінформаційна пісня в репертуарі Кремля — абсурдне твердження про те, що розширення НАТО є причиною воєнних дій в Україні. Уже звичний прокремлівський наратив про розширення НАТО покликаний виправдати військову агресію Росії проти України й представити її як акт самооборони. Росія несе повну відповідальність за війну проти України. Путін особисто ухвалив рішення вторгнутися в Україну й розпочати найбільший військовий конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Ознайомтеся з нашою шеститомною серією викриттів Путіна під назвою «Що він сказав і що це насправді означає» — том 6.
