Дезінформаційні наративи Кремля про Глобальний саміт миру
Росія приділяла значну увагу Глобальному саміту миру, організованому Швейцарією 15–16 червня в Бюргенштоку, як на етапі підготовки до Саміту, так і безпосередньо після його проведення. Головна мета Кремля полягала в тому, аби представити Саміт беззмістовним. Для цього він применшував кількість і значущість учасників, зображував Україну й Захід агресорами, які не прагнуть миру, поширював наратив про Росію як захисницю справді багатополярного світового порядку.
Минулого тижня ми вже порушували цю важливу тему в нашому щотижневому огляді дезінформації. Роздивімося докладніше, як і чому Кремль намагався використати наратив про мир, щоб зірвати Саміт.
Контекст дезінформаційного наративу Кремля про мир
Кремль уже деякий час готував інформаційний простір для можливих мирних перемовин, але, по суті, намагався «привласнити» наратив про мир, сигналізуючи про нібито відкритість Росії до мирного врегулювання. Ще наприкінці 2022 — на початку 2023 року керівництво Росії почало змінювати свій наратив, аби створити відчуття, що Росія бореться в Україні за мир, і мир настане, щойно Україна капітулює. Власне, прокремлівські дезінформаційні ЗМІ систематично просували наратив, що агресором у цій війні є не Росія, а Україна.
Навіть більше, у прокремлівських дезінформаційних наративах ідея «миру» нерозривно пов’язана із закликами «прийняти нову територіальну реальність». По суті це означає прийняти російську анексію українських земель як обґрунтовану обов’язкову умову для миру. Якщо Україна й Захід відмовляються приймати цю «реальність», вони стають агресорами та причиною тривалої війни. Кремль продовжував цю стратегію у 2023 та 2024 роках, підтримуючи образ України й «Заходу» як агресорів.
Дезінформаційні наративи напередодні Глобального саміту миру
Коли було оголошено про проведення Глобального саміту миру, Кремль і Міністерство закордонних справ Росії почали посилювати ці попередньо сформовані дезінформаційні наративи. Особливо вони підкреслювали беззмістовність Саміту (без участі Росії), запевняли, що він не дасть результатів, що це змова Заходу для встановлення ультиматумів для Росії чи ескалації війни та ізоляції Росії, що організатори й учасники Саміту насправді не дуже зацікавлені в мирі та що Саміт — це марнування грошей швейцарських платників податків або що швейцарські посадовці, зокрема пані президент Амгерд, є маріонетками США. Деякі інформагентства намагалися скористатися цим приводом, щоб дискредитувати українську формулу миру як нездійсненну, оскільки її не було представлено на порядку денному Саміту в повному обсязі.
З наближенням Саміту прокремлівські наративи стали більш творчими. Деякі інформагентства пов’язували мир в Україні з результатами європейських виборів, стверджуючи, що мир стане можливим лише тоді, коли Європа відмовиться від України, або що підтримка України виявиться причиною загибелі для Заходу. Інші намагалися поглузувати над Україною, стверджуючи, що захід було проведено лише для того, щоб Зеленський міг випросити кошти, або висміювали Саміт як «іще одне Євробачення».
Заява Путіна про «умови для миру»
Дотримуючись усталеної моделі брехні про вдавану готовність до миру, напередодні Саміту Володимир Путін зробив заяву, де виклав умови Росії для припинення бойових дій. Проте ці «умови» були лише переліком вимог, які по суті можна назвати наказом Україні капітулювати перед лицем російської агресії, а також відмовитися від своєї землі та власного суверенітету. Оголошення цих російських «умов для миру» загалом не змогло підірвати обговорення в межах Саміту. Їх швидко відкинули як цілком нездійсненні, але прокремлівська дезінформаційна екосистема активно просувала та примножувала їх, називаючи їх «шляхетною мирною ініціативою Путіна». І навпаки, прокремлівські дезінформаційні ЗМІ також використовували цю брехню керівництва Росії про вдавану готовність до миру, щоб іще раз звинуватити Захід у розпалюванні війни й представити Росію як ту єдину державу, що бореться за мир.
Водночас акцент на «мирній ініціативі Путіна» став однією з головних ідей у прокремлівських дезінформаційних ЗМІ, які писали про Саміт, у спробах поширити наратив, що Саміт годі й порівнювати з більш успішними й реалістичними пропозиціями Путіна. Цю думку підхопили у своїх заявах кілька західних коментаторів (як-от Джон Міршаймер і Девід Сакс), які підтримують пропозиції Путіна.
Повторення дезінформаційного наративу після проведення Саміту
Спроба Кремля спотворити сприйняття Глобального саміту миру відповідала вже наявним дезінформаційним моделям. Оскільки Путіну своєю заявою не вдалося зірвати Саміт, прокремлівські дезінформаційні ЗМІ спробували применшити його значення, заявивши, що це був повний провал на дипломатичному рівні чи просто «тусовка в західному стилі». Вони також намагалися ославити Швейцарію як таку, що не здатна сприяти жодним мирним ініціативам, і звинуватити Захід у тому, що він не рухається на шляху до миру.
Перед Самітом прокремлівські дезінформаційні ЗМІ активно стверджували, що Саміт не зможе об’єднати світових лідерів і тому не матиме жодного значення. Проте, оскільки в заході взяли участь представники 92 країн світу, дезінформаційні ЗМІ Кремля непропорційно зосередилися на невеликій кількості країн, які не підписали комюніке Саміту. Деякі інформагентства також намагалися делегітимізувати Саміт як перший крок до миру, зосередивши увагу на відсутності Росії та Китаю.
Як завжди, вони створили й інші гучні наративи: порівнювали Саміт із «паноптикумом», називали його «сатанинським балом», навіть більше, уподібнили Саміт до «Скотного двору» Орвелла або говорили про нього як про «воєнну конференцію».
Також було вигадано й інші наративи. Стверджували, що Саміт був беззмістовним, нібито всі учасники визнали, що мир без Росії неможливий, а підхід України до миру ґрунтується на самоомані (це варіація наративу про прийняття «територіальної реальності, яка наразі склалася на полі бою»), що Україна втратить ще більше територій, якщо не почне перемовини з Росією, що Саміт порушує Статут ООН, що в України збігають шанси на перемовини з Росією, що учасники Саміту відхилили українську формулу миру, а Саміт став для всіх марнуванням часу та грошей.
Ствердження про те, що Україна відхилила пропозицію миру у 2022 році
Зокрема в контексті Глобального саміту миру прокремлівська дезінформаційна екосистема знову намагалася поширити дезінформаційний наратив про те, як Україна відхилила пропозицію миру під час перемовин між Україною та Росією навесні 2022 року.
Поширення цього наративу вписується в загальну мету Кремля представити Україну й тих, хто її підтримує, відповідальними за початок і продовження війни, а Росія начебто діє в межах обґрунтованої самооборони.
Уже наприкінці 2023 року прокремлівські дезінформаційні ЗМІ розповсюджували брехню про те, що Україна відмовилася від миру. Згодом, на початку 2024 року, вони знову поширили спростовані твердження про те, що лише Захід відповідальний за зрив мирної угоди між Росією та Україною, оскільки тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вимагав, щоб Україна відмовилася від перемовин. Тепер ці самі наративи повторно використовуються для того, щоб дискредитувати Саміт. Вони ґрунтуються на заявах, що Україна, а отже, і її прихильники за Заході не мали жодного наміру встановити мир ще з весни 2022 року.
Якщо говорити про обсяги (див. графіки нижче), не дивно, що прокремлівські дезінформаційні ЗМІ були особливо старанними безпосередньо до Саміту й під час нього (14–16 червня). Відзначалося стабільне нарощування прокремлівських наративів англійською, французькою, німецькою та іспанською мовами, що почалося приблизно за три тижні до Саміту. Зокрема, кількість згадувань Саміту в російськомовних прокремлівських ЗМІ суттєво перевищувала ці показники в ЗМІ іншими мовами, які відстежуються; це може свідчити про те, що поширення дезінформації про українські й західні ініціативи миру є особливо важливим для внутрішньої аудиторії Росії.
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ англійською мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ французькою мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ німецькою мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ італійською мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ іспанською мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ польською мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ російською мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ українською мовою (26.04.24 — 20.06.24)
Кількість згадувань Глобального саміту миру в прокремлівських ЗМІ білоруською мовою (26.04.24 — 20.06.24)
